У ПАРЄ перевіряють легітимність поправок до конституції РФ, що дозволили безстрокове президентство Путіна
Джерело: пресслужба ПАРЄ
Комітет ПАРЄ з юридичних питань і прав людини висловив занепокоєння стосовно легітимності та законності поправок до російської Конституції, внесених у липні 2020 року щодо скасування обмежень на президентські терміни, дозволили Володимиру Путіну залишатися на посаді до 2036 року.
У Комітеті назвали РФ диктатурою.
Переважна влада президента, обумовлена надзвичайно тривалим терміном його перебування при владі, у поєднанні з відсутністю стримувань і противаг — сильного парламенту, незалежної судової системи, вільних ЗМІ та активного громадянського суспільства — перетворила Росію на де-факто диктатуру – заявили парламентарі.
Одноголосно схваливши проєкт резолюції на основі звіту, підготовленого депутатом від Нідерландів Пітером Омцігтом, комітет нагадав про висновки Венеціанської комісії Ради Європи про те, що “звільнення від обмеження терміну дії для чинного президента порушує як конституцію Росії, так і міжнародні правові принципи”.
У Комітеті резюмували, що російська агресія проти України та її наслідки демонструють, що диктатури “становить загрозу міжнародному миру та безпеці, а також територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів”, як це визначено у статті 2 Статуту ООН.
Тому в першу чергу в інтересах народу Росії, а також Європи та всього світу, щоб демократія була відновлена в РФ.
Читайте також: Міжнародний кримінальний суд може видати нові ордери на арешт Путіна
Також Комітет підтвердив свою підтримку майбутнього спеціального міжнародного кримінального трибуналу для притягнення російського керівництва, зокрема й Путіна, до відповідальності за їхні дії, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття рейсу MH17.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях, де вони зазнають тортур, психологічного насильства і навіть використовуються як робоча сила.
- Влада Естонії планує першою в Європейському Союзі цього року дозволити конфіскацію пов’язаних із Кремлем активів для відбудови України.
- США вперше передадуть Україні активи, конфісковані в російських підсанкційних олігархів.
- Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс посилив критику неспровокованої війни Росії проти України, заявивши, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.