У Південнокитайському морі виявили рибу, яка пересувається «місячною ходою»
Джерело: Science Alert
Китайські науковці зафіксували на відео незвичайну поведінку глибоководної риби Scalicus engyceros. Вона пересувалася морським дном боком, подібно до краба, а також рухалася задом наперед – своєрідною “місячною ходою”. За словами дослідників, такого способу пересування раніше не спостерігали в інших риб.
Кадри зняли у Південнокитайському морі за допомогою пілотованого підводного апарата Shenhaiyongshi та дистанційно керованого апарата Haiqin. Результати дослідження опублікували в журналі Ocean-Land-Atmosphere Research.
Scalicus engyceros належить до родини панцирних морських півнів Peristediidae і мешкає у західній частині Тихого океану. Цей вид уперше описали ще 1872 року, і вчені вже знали, що він здатний “ходити” морським дном.
Однак нові спостереження показали, що його рухи значно різноманітніші, ніж вважалося раніше. Риба використовує товсті та жорсткі промені плавців як своєрідні опори, завдяки яким може рухатися дном боком, нагадуючи краба чи креветку, а також задом наперед.
У разі небезпеки S. engyceros здатна не лише “ходити”, а й різко відштовхуватися від дна та здійснювати короткі стрибки.
Під час експедиції науковці спостерігали також за двома іншими видами панцирних морських півнів. Їх помітили на глибині від 350 до 500 метрів.
За наявними таксономічними даними, три досліджені види мають спільного предка, який жив приблизно 60-70 мільйонів років тому. За цей час риби пристосувалися до життя на великій глибині, де панують високий тиск, холод і майже повна темрява.
Тіло панцирних морських півнів вкрите кістковими пластинами, від яких і походить їхня назва. Ще одна помітна особливість цих риб – розгалужені вусики на морді. Вони виконують сенсорну функцію та допомагають знаходити їжу й орієнтуватися серед перешкод на морському дні.
Під час спостереження дослідники побачили, що S. engyceros проводить цими відростками по ґрунту та час від часу торкається ними каміння чи нерівностей.
Науковці припускають, що так риба може “обмацувати” дно та шукати їжу. Водночас така будова здається не надто зручною для пересування.
Підтримувати рівновагу під час руху рибі допомагають два грудні плавці, які розкриваються в боки.
Як і багато інших глибоководних істот, S. engyceros має великі очі. Водночас дослідники припускають, що зір у цього виду може поступово втрачати своє значення через життя в темряві.
Коли підводні апарати наблизилися до риби, вона спочатку майже не реагувала на їхню появу. Науковці не помітили ознак того, що тварина заздалегідь побачила або почула наближення техніки.
Згодом одне її око повернулося у напрямку променя світла, після чого риба відпливла.
Під час експедиції науковці також зафіксували шість особин Peristedion liorhynchus у підводному каньйоні. S. engyceros, своєю чергою, помітили поблизу підводної гори.
Здатність S. engyceros рухатися боком і задом наперед вирізняє її навіть серед інших риб, які пристосувалися до “ходьби”.
Вченим відомо близько десятка видів риб, у яких сформувалися особливі скелетні пристосування для пересування без звичайного плавання. Серед них – мулисті стрибуни та сліпа печерна риба Cryptotora thamicola.
Остання пересувається, погойдуючи тілом подібно до саламандри, і навіть може підійматися водоспадами. Однак “місячна хода” S. engyceros, коли риба рухається задом наперед по морському дну, досі не була зафіксована в інших видів.
- Науковці встановили, що один із видів вудильників, який можна зустріти в усіх океанах світу на глибині приблизно від 900 до 2500 метрів, все життя плаває головою вниз. Зокрема йдеться про Gigantactis.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.