У Польщі затримано українця через підозру у шпигунстві на користь Росії

Джерело: Polska Agencja Prasowa.

У Польщі затримано громадянина України через підозру у роботі в шпигунській мережі на користь Росії. Він перебуває у Польщі з 2019 року.

За даними польської Агенції внутрішньої безпеки (ABW), це вже 15 затримана особа, котру підозрюють у роботі на РФ. Їхнє розслідування, яке проводять під наглядом Люблінської прокуратури, стосується шпигунської мережі на території Польщі.

Підозрюваного затримано 21 червня. Чоловік стверджував, що слідкував за критичною інфраструктурою, як-от військовими об’єктами та морськими портами.

Громадянин України постійно інформував керівників про результати розвідувальної діяльності. В обмін на дані він отримував винагороду.

Йому висунуто звинувачення в участі в організованому злочинному угрупованні та діяльності на користь іноземної розвідки проти інтересів Польщі. Строк покарання може сягати на строк до 10 років. Чоловіка тимчасово заарештував чоловіка на три місяці.

 

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.