У проєкті бюджету Німеччини збережені €8 мільярдів на військову допомогу Україні – Шольц
Джерело: “Укрінформ”
Канцлер ФРН Олаф Шольц повідомив, що уряд Німеччини домовився стосовно бюджету на 2024 рік, у якому зберіг обсяг витрат на військову допомогу Україні.
Так, у проєкті нового бюджету Німеччини збережені €8 мільярдів на військову допомогу Україні, зазначив Шольц.
Ми твердо стоїмо на боці України в її боротьбі проти російської агресії, — додав він, підтвердивши, що ФРН підтримуватиме ЗСУ стільки, скільки треба.
Глава німецького уряду зауважив, що спільно з колегами пропрацьовано варіанти реагування на можливе загострення ситуації через війну в Україні, зокрема якщо “погіршиться ситуація на фронті, якщо інші партнери зменшать свою підтримку України, якщо загроза для Німеччини та Європи буде зростати”.
Бундестаг розгляне проєкт бюджету 14 грудня.
Зауважимо, Бюджетний комітет Бундестагу схвалив запит міністерства оборони Німеччини та міністерства внутрішніх справ про виділення додаткових 12 мільярдів євро на військову допомогу Україні.
- Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер повідомив, що Німеччина поставить зенітні ракети Patriot Україні “цієї зими”.
- 22 листопада Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін оголосив про передачу десятків БМП Marder та понад 2 тисяч снарядів калібру 155 мм.
- Україна отримала від Німеччини новий пакет військової допомоги, який охоплює складові для систем ППО IRIS-T, броньовану техніку і різні дрони.
- До України прибула друга батарея ЗРК Patriot з Німеччини, про передачу якої у жовтні запевнив канцлер ФРН Олаф Шольц.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.