У Раді пропонують встановити «День подяки Богові»: повний перелік ініціаторів законопроєкту
Джерело: Картка законопроєкту
25 грудня глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, а також член депутатської групи “Партія “За майбутнє” Віктор М’ялик зареєстрували законопроект 10371 про новий святковий день — День подяки Богові.
Нині текст постанови відсутній на сайті парламенту.
Проєкт поданий групою депутатів, серед яких голова Верховної ради Руслан Стефанчук.
Також серед ініціаторів проєкту закону:
- М’ялик Віктор Ничипорович (IX скликання),
- Стефанчук Руслан Олексійович (IX скликання),
- Корнієнко Олександр Сергійович (IX скликання),
- Арахамія Давид Георгійович (IX скликання),
- Батенко Тарас Іванович (IX скликання),
- Констанкевич Ірина Мирославівна (IX скликання),
- Кулініч Олег Іванович (IX скликання),
- Урбанський Анатолій Ігорович (IX скликання),
- Торохтій Богдан Григорович (IX скликання),
- Чайківський Іван Адамович (IX скликання),
- Юрчишин Ярослав Романович (IX скликання),
- Горобець Олександр Сергійович (IX скликання),
- Вірастюк Василь Ярославович (IX скликання),
- Бондаренко Олег Володимирович (IX скликання),
- Мазурашу Георгій Георгійович (IX скликання)
Зауважимо, один з авторів законопроєкту – Богдан Торохтій, якого виключили з фракції “Слуга народу” після журналістського розслідування стосовно придбання родиною народного обранця елітної квартири у Болгарії та нерухомості в Києві. У серпні Арахамія зазначив, що Торохтій зобов’язаний скласти депутатський мандат.
Окрім цього, 16 жовтня у Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки Богові, за відповідним поданням народного депутата від Рівненщини Віктора М’ялика. Тоді депутат пояснив, що “ідея вдячності Богу і ближньому – це ознака високої культури, духовності та економічного процвітання нації”.
Раніше рух “Чесно” нагадав, що у 2021 році М’ялику повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на суму понад 97 млн грн. За даними слідства, М’ялик розпочав будувати нерухомість у 2012 році, ще до того, як офіційно почав підприємницьку діяльність.
Після зведення житлових будинків він зареєстрував на себе більше ніж 1200 квартир, які продавав через довірену особу як особисте майно, тобто сплачуючи податок у розмірі 5% замість 18%.
Згідно з декларацією М’ялика за 2019 рік, він володів понад 150 квартирами різної площі, десятками нежитлових приміщень, паркомісць та гаражів.
У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання по 155 округу (Рівненська область) як безпартійний самовисуванець. Згодом приєднався до депутатської групи “За майбутнє”. Член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
- 10 жовтня Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили народному депутату України про підозру в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку.
- Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Служба безпеки України (СБУ) проводять серію обшуків у справі про масштабну корупційну схему в Мукачівській міській раді на Закарпатті.
- Генеральний прокурор Андрій Костін зареєстрував кримінальні провадження проти народних депутатів Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які брали участь у бійці в Києві.
Воєнний кореспондент “Кордон.Медіа” Павло Зарва надав допомогу постраждалим унаслідок російської атаки Сум 3 червня.
Станом на вечір 3 червня рятувальники завершили роботи на місцях ворожих ударів у Сумах. Зазначається, що надзвичайники працювали одночасно на семи різних локаціях
3 червня Верховна Рада підтримала за основу законопроект №12406, котрий встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.