У Раді розглянуть законопроєкт про військові контракти 60+

Джерело: картка законопроєкту

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №13229, котрий передбачає дозвіл громадянам старше 60 років добровільно укладати контракти на проходження військової служби під час дії воєнного стану.

Ініціатор законопроєкту, секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко також розповів, що сьогодні у ВРУ зареєстрували ініційований мною законопроєкт №13229, який надасть право громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракти для проходження військової служби.

Це відповідь на запит суспільства — багато мотивованих і досвідчених людей хочуть бути корисними в умовах війни, але чинне законодавство обмежує їх у цьому, — зазначив він.

Костенко зауважив, що законопроєкт передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібно буде отримати щей додаткове погодження від Генерального штабу ЗСУ.

Ми маємо використовувати потенціал усіх, хто готовий боротися за перемогу. Дякую 36 колегам-депутатам, які підтримали ініціативу, а також громадськості, Марія Берлінська та представникам МОУ і ГШ ЗСУ за участь у розробці законопроєкту, — додав він.

Додамо, 11 лютого у Міноборони повідомили про початок проєкту “Контракт 18-24” – добровільну ініціативу для українців вікової категорії 18-24 роки, котра готова приєднатися до Сил оборони на один рік.

“Контракт 18-24” пропонує фінансову стабільність, гарантовану державою: контракт на 1 000 000 грн, із яких 200 000 грн виплачуються одразу, а решта – під час служби. Головний акцент – це добровільність. Укладення контракту є свідомим вибором кожного, хто хоче зробити внесок у захист країни та отримати реальні можливості для особистого розвитку.

Після закінчення контракту доброволець самостійно вирішує: чи продовжувати службу, чи повернутися до цивільного життя.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.