У Раді зареєстрували новий законопроєкт для боротьби з корупцією

Джерело: картка законопроєкту

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко повідомив, що парламент продовжує впроваджувати міжнародні стандарти у національне законодавство, згідно з рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Як приклад він навів реєстрацію нового законопроєкту (реєстр. №11443), що має на меті посилити боротьбу з підкупом у міжнародних ділових операціях.

Документ став результатом співпраці членів Комітету з питань правоохоронної діяльності, Міністерства юстиції та антикорупційних органів. Зауважується, що законопроєкт розроблений на основі результатів відрядження делегації Ради до штаб-квартири ОЕСР та робочих груп за участю керівництва Міністерства юстиції, САП та НАБУ.

Як переконують парламентарі, проєкт закону спрямований на підвищення відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас наголосив, що законопроєкт запроваджує в Україні інститут заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за вчинення підкупу іноземних посадових осіб. Це новий інститут для України, проте у таких розвинутих країнах як — США, Франція, Німеччина — це є стандартом.

Законопроєкт передбачає запровадження окремої відповідальності юридичних осіб. Також він встановлює правила застосування заходів кримінально-правового характеру, збільшує розміри штрафів та надає можливість застосування додаткових (нефінансових) заходів, таких як — тимчасові обмеження діяльності юридичних осіб. Окрім того, зміни до Кримінального процесуального кодексу України регламентують здійснення кримінального провадження щодо застосування цих заходів у спеціальному порядку.

Зауважимо, раніше ми повідомляли, що Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт №11340 щодо зміни умов угоди зі слідством у корупційних злочинах. Ініціативу, яка містить корупційні ризики, підтримав 231 депутат.

Згідно з законопроєктом, підозрювані в корупції чиновники зможуть сплатити штраф:

у разі вчинення кримінального проступку – від 204 тисяч грн до 2,05 млн грн;
у разі вчинення нетяжкого злочину – від 2,05 млн до 204 млн грн;
у разі вчинення тяжкого злочину – від 20,4 млн до 102 млн грн;
у разі вчинення особливо тяжкого злочину – від 102 млн грн до 204 млн грн.

Антикорупційний комітет ВРУ вказав, що в законопроєкті є положення з корупційним фактором. Підозрювані у корупційних злочинах можуть уникнути суворого покарання, не викриваючи співучасників та не надаючи інформації про інші злочини.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначає, що законопроєкт не передбачає навіть конфіскацію майна підозрюваного.

Раніше у Сполучених Штатах пояснили, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією у країні. Як зауважив речник Державного департаменту Метью Міллер, влада США давно веде відповідні діалоги з урядом в Україні.

Загалом у США позитивно оцінюють конкретні кроки України в боротьбі з корупцією, та, однак наголошують, що можна зробити більше.

Зауважимо, 5 грудня 2023 року пані посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що такі реформи, як боротьба з корупцією, судочинство та корпоративне управління, зміцнять довіру українських союзників та бажання продовжувати допомагати й інвестувати в Україну. Брінк зауважила, що це рекомендація, натомість рішення, як рухатися далі, залежить від українського керівництва і народу.

Однак, я вказала б на три сфери, на яких ми зосереджені, — це боротьба з корупцією, корпоративне управління та реформа системи правосуддя, — заявила вона.

Також пані посол нагадала, що Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо посилення незалежності САП. Водночас вона порадила розглянути рекомендації G7 та ЄС, які, можуть зробити САП ще сильнішою.

За результатами за 2023 рік Україна додала три бали в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), що є одним із найкращих результатів у світі за минулий рік.

Також Україна стала однією з 17 країн в цьогорічному СРІ, що продемонстрували свій найкращий показник за весь час.

Тепер Україна має 36 балів зі 100 можливих й посідає 104 місце зі 180 країн. Загалом з 2013 року Україна додала 12 балів в Індексі сприйняття корупції.

Зокрема, Росія у 2023 році втратила 2 бали й з 26 балами посідає 141 місце у списку. Білорусь також втратила 2 бали та посідає 98 місце.

Показник Румунії залишився без змін (46 балів, 63 місце), тоді як Польща втратила ще 1 бал (54 бали, 47 місце). Словаччина додала 1 пункт та теж набрала 54 бали (47 місце). Молдова, як і Україна, додала 3 бали та наздогнала Угорщину, бали якої не змінились, тому вони розділити 76 місце із 42 балами.

У 2023 світові лідери CPI майже не змінилися. Очолює список Данія – 90 балів, за нею йде Фінляндія – 87 балів, Нова Зеландія – 85 балів та Норвегія – 84 бали.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виділило для проведення стандартного опитування щодо корупції в Україні понад 1,7 мільйона гривень.
В Європейському Союзі погодили створення Ревізійної ради Українського фонду, метою якої є контроль за фінансуванням з боку блоку для запобігання проявів корупції та шахрайства.
СБУ спільно з НАБУ викрили на корупції мера одного із міст на Закарпатті та його спільників, які, зловживаючи службовим становищем, намагались продати земельну ділянку у центрі міста площею понад 3 га за зниженою ціною.
Міністр оборони України Рустем Умєров на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації заявив, що під час війни ставиться до корупції як до тероризму.

У час, коли екологічні виклики домінують у глобальних дебатах, нове опитування виявило критичний розкол у підходах до тестування хімікатів на їхній вплив на поведінку. Дослідження під керівництвом вчених Портсмутського університету опитало 166 експертів з 27 країн у сфері екологічної токсикології та поведінкової екології. Опубліковане в журналі Integrated Environmental Assessment and Management, воно акцентує на недооціненому аспекті хімічної безпеки: наслідках забруднювачів для поведінки людини та дикої природи.