У РФ відреагували на передачу Україні ATACMS: погрожують розширенням «буферної зони»

Джерело: Reuters

У Росії погрожують “відкинути українські сили” та розширити те, що вони називають “буферною зоною”, якщо Київ отримає від Сполучених Штатів сучасні керовані ракетні системи великої дальності ATACMS.

У жовтні 2023 року Білий дім заявив, що надав Києву тип ATACMS, здатний вражати цілі на відстані до 165 кілометрів. Одначе, очікується, що новий оборонний пакет від США міститиме далекобійні ракети з радіусом дії 300 км.

Тож у Кремлі відреагували на можливість отримання Києвом від США ракет ATACMS більшого радіуса дії, які дозволять Україні завдавати глибших ударів усередині Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що позиція Росії стосовно цього не змінилася – вона “буде змушена розширити буферну зону” в Україні.

Зауважимо, республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили новий пакет військової допомоги, який, зокрема, передбачає надання Україні ракет ATACMS. Документ передбачає, що з 61 мільярда доларів 23 мільярди доларів будуть спрямовані на поповнення арсеналів США. Допомогу буде надано у вигляді позики. Для покриття заборгованості передбачена конфіскація активів РФ.

Сенатор від Демократичної партії Марк Ворнер, голова комітету з питань розвідки, висловив сподівання, що ракети великої дальності ATACMS можуть відправити в Україну до кінця наступного тижня.

  • За інформацією ЗМІ, Білий дім передав Україні ракети великої дальності ATACMS, озброєні касетними бомбами, а не однією боєголовкою.
  • Українські війська застосували британські далекобійні ракети для масштабного удару по Чорноморському флоту РФ у тимчасово окупованому Криму.
  • Фахівці ISW проаналізували, як ракети ATACMS вплинуть на російсько-українську війну.
  • Раніше стало відомо, що адміністрація Байдена схиляється до постачання Україні ATACMS “ще більшої дальності”, ніж раніше.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.