У РФ відреагували на передачу Україні ATACMS: погрожують розширенням «буферної зони»
Джерело: Reuters
У Росії погрожують “відкинути українські сили” та розширити те, що вони називають “буферною зоною”, якщо Київ отримає від Сполучених Штатів сучасні керовані ракетні системи великої дальності ATACMS.
У жовтні 2023 року Білий дім заявив, що надав Києву тип ATACMS, здатний вражати цілі на відстані до 165 кілометрів. Одначе, очікується, що новий оборонний пакет від США міститиме далекобійні ракети з радіусом дії 300 км.
Тож у Кремлі відреагували на можливість отримання Києвом від США ракет ATACMS більшого радіуса дії, які дозволять Україні завдавати глибших ударів усередині Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що позиція Росії стосовно цього не змінилася – вона “буде змушена розширити буферну зону” в Україні.
Зауважимо, республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили новий пакет військової допомоги, який, зокрема, передбачає надання Україні ракет ATACMS. Документ передбачає, що з 61 мільярда доларів 23 мільярди доларів будуть спрямовані на поповнення арсеналів США. Допомогу буде надано у вигляді позики. Для покриття заборгованості передбачена конфіскація активів РФ.
Сенатор від Демократичної партії Марк Ворнер, голова комітету з питань розвідки, висловив сподівання, що ракети великої дальності ATACMS можуть відправити в Україну до кінця наступного тижня.
- За інформацією ЗМІ, Білий дім передав Україні ракети великої дальності ATACMS, озброєні касетними бомбами, а не однією боєголовкою.
- Українські війська застосували британські далекобійні ракети для масштабного удару по Чорноморському флоту РФ у тимчасово окупованому Криму.
- Фахівці ISW проаналізували, як ракети ATACMS вплинуть на російсько-українську війну.
- Раніше стало відомо, що адміністрація Байдена схиляється до постачання Україні ATACMS “ще більшої дальності”, ніж раніше.
До суду прокурори скерували обвинувальний акт стосовно російського музиканта, уродженця України за обвинуваченнями у колабораціонізмі, глорифікації ворога, публічних закликах до агресивної війни та зміни державних меж і устрою України, поєднаних з розпалюванням національної ворожнечі.
4 листопада глава Міноборони Рустем Умєров спільно з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом підписали документ щодо співпраці у сфері оборонної промисловості, спрямований на посилення наших захисників на полі бою.
4 листопада Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем повідомив, що німецька оборонна компанія Rheinmetall добудовує вже другий завод в Україні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 4 листопада. З початку доби відбулося 226 бойових зіткнень, третина з яких — на Курахівському напрямку.
Представництво Тайваню в Литві підписало свій другий меморандум про взаєморозуміння з Литовським центральним агентством з управління проектами (CPMA) про надання додаткових 5 мільйонів доларів фінансування для сприяння відбудови України через уряд Литви.