У РНБО пояснили мету російських масованих атак Одеси

Джерело: секретар РНБО Олексій Данілов у Facebook.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що бомбардуваннями Одеси Росія намагається повністю ізолювати вихід України до Чорного моря. Росіяни прагнуть через акт залякування нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування “зернового коридору”.

На думку Данілова, Кремль прагне створити штучні умови загроз голоду насамперед для країн Африки і підвищити рівень міграційних небезпек для Європи.

“Росіяни очікують, що через шантаж примусять Захід до перемовин і прийняття путінського “зернового ультиматуму” –  відновлення експорту російського аміаку, зняття частини санкцій та інших обмежень”, — написав секретар РНБО.

Він підкреслив, що росіяни прагнуть зробити світ залежним від їхнього зерна, логістики та можливостей, знищивши українську інфраструктуру.

“План — поставити світ на коліна і зробити Росію унікальним зерновим постачальником. Після провалу ідеї “енергетичної наддержави” Путін хоче стати “зерновою надімперією”, — зауважив Данілов.

Секретар вважає, що світ у відповідь має полягати у повноцінному відновленні функціонування українського “зернового коридору” під гарантії міжнародної безпеки.

Європейський Союз готує новий масштабний пакет санкцій проти Росії. До списку можуть додати ще 1600 осіб і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

Підрозділи Сил оборони України 1 вересня та в ніч на 2 вересня уразили низку військових цілей російських військ. Зокрема підтверджено знищення вертольота Ка-27 у Краснодарському краї та ворожого винищувача МіГ-29 у Ростовській області.

Росія пообіцяла відповісти на санкції Німеччини, запроваджені після невдалої атаки безпілотника на аеропорт. Про це речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила агентству dpa у Москві ввечері у вівторок.

Пожежа на польському заводі WB Electronics, котрий виробляє дрони для української та польської армій, могла бути диверсією.

У Києві готують місця для тимчасового переселення на випадок зимових блекаутів. До списків внесли більш як 200 тисяч киян. Згоду на таке переміщення вже дали дві тисячі осіб.