У Росії анонсували повернення ери дирижаблів

Джерело: The Moscow Times

На тлі кризи в цивільній авіації через війну та санкції в Росії заговорили про можливе відродження дирижаблів. Їх планують використовувати для транспортування вантажів у важкодоступних районах Арктичної зони, і вироблятимуть — із сучасних композитних матеріалів.

Про це заявив президент асоціації “Союз авиационного двигателестроения” Віктор Чуйко. За його словами, сучасні дирижаблі наповнюватимуть гелієм — на відміну від вибухонебезпечного водню, який використовували на початку XX століття. Максимальна вантажопідйомність нових моделей може сягати 200 тонн, хоча швидкість польоту становитиме лише до 100 км/год.

Чуйко нагадав, що уряд РФ ще наприкінці 2023 року ухвалив зміни до плану реалізації Основ державної політики в Арктиці до 2035 року. Згідно з рішенням, Ростех, Мінтранс РФ та Росавіація мають підготувати пропозиції щодо створення дирижаблів, здатних перевозити від 30 до 200 тонн вантажів у північних регіонах.

Уперше плани розвитку галузі транспортних дирижаблів презентували ще у 2016 році в межах проєкту “Единая Евразия”. Він передбачав створення нового типу аеростатів (АТЛАНТів) вантажопідйомністю до 16 тонн і дальністю польоту до 5 тисяч кілометрів. Один такий дирижабль мав замінити до п’яти вертольотів Мі-8 і коштувати до $30 млн. Загальну вартість проєкту оцінювали у близько 3,2 млрд рублів, ще 8–10 млрд планували витратити на будівництво заводу.

У 2023 році стало відомо, що компанія “Первый дирижабль” створила систему захисту від дронів “Бар’єр”, що складається з мережі аеростатів. Принаймні про це повідомила гендиректор компанії Поліна Албек. Вона зазначила, що система пройшла випробування та на неї вже розмістили замовлення.  Висота ефективної роботи аеростатів – до 300 метрів, пояснювала Албек.

У березні російські втрати досягли рекордного показника за період існування програми Армія дронів. Бонус. Понад 35 тисяч росіян було вбито або важко поранено за місяць.

5 квітня голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький заявив, що російські війська другий день поспіль атакували нафтогазову інфраструктуру Групи “Нафтогаз” на Полтавщині та Сумщині.

Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов підтвердив знищення першого супутникового терміналу зв’язку “Спирит-030”, котрі російські війська почали отримувати після блокування систем супутникового зв’язку “Старлінк”.

У ніч на 5 квітня Сили оборони України завдали ударів по низці об’єктів, які пов’язані з забезпеченням російської армії та паливної інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що затяжна війна США та Ізраїлю проти Ірану може призвести до скорочення підтримки України з боку Вашингтона. За його словами, зміна глобальних пріоритетів США вже впливає на постачання критично важливих систем протиповітряної оборони.