У Росії суттєво скоротилися обсяги транспортування експортного вугілля залізницею

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України

Загострення кризи у вугільній галузі Росії продовжує негативно впливати на суміжні сектори економіки. Особливо серйозно постраждали залізничні перевезення, які зіштовхнулися з гострим дефіцитом вантажів.

У першому кварталі 2025 року значно скоротилися обсяги транспортування експортного вугілля російською залізницею до портів Азовського, Чорного та Балтійського морів.

Повідомляється, що головною причиною такого скорочення стало те, що вугільні компанії не змогли забезпечити обіцяні обсяги поставок.

Обсяг невиконаних заявок на перевезення вугілля досяг 30 % від попередньо запланованих. Унаслідок цього залізничний монополіст змушений утримувати надлишкові вагони, які простоюють без роботи.

Станом на квітень 2025 року надлишок вагонного парку в Росії вже сягнув 295 тисяч одиниць. Це не лише створює додаткове навантаження на інфраструктуру, а й призводить до зростання витрат на їхнє обслуговування.

Служба зовнішньої розвідки України прогнозує, що санкції та проблеми з експортом на традиційно високорентабельні ринки й надалі ускладнюватимуть функціонування галузі. Подальше поглиблення кризи може спричинити не лише обвал вугільної промисловості, а й серйозно вдарити по всій транспортній системі Росії.

Індія та Туреччина, котрі є найбільшими імпортерами російського вугілля після Китаю, різко скоротили його закупівлі у 2024 році. Згідно з інформацією Центру цінових індексів, постачання в Індію знизились на 37% порівняно з попереднім роком і становили 25 млн тонн, тоді як експорт до Туреччини зменшився ще більше — на 39%, до 14 млн тонн.
Російські вугільні компанії третій рік поспіль зіштовхуються зі скороченням експорту.

Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.

У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.

Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.

Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.

За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.