У Румунії на виборах президента лідирує антизахідний кандидат

Джерело: Reuters

За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії, до другого туру виходять 62-річний Калін Джорджеску, який критикує НАТО, та правоцентристка Елена Ласконі. Джорджеску набрав 22,9% голосів, тоді як Ласконі, колишня журналістка та нинішня голова партії Союз порятунку Румунії (USR), отримала 19,16%.

Третє місце очолив прем’єр-міністр Марсель Чолаку, який мав високу підтримку, зокрема серед румунів, які проживають за кордоном. Він отримав менше голосів, ніж прогнозували попередні опитування.

Президент у Румунії виконує напіввиконавчі функції, зокрема контролює оборонні витрати. Країна стикається з тиском щодо збільшення фінансування НАТО на тлі військової підтримки України та необхідності зменшити бюджетний дефіцит, який нині становить 8% ВВП.

Джорджеску раніше пов’язували із крайньоправою партією “Альянс за об’єднання румунів”. Він критикував оборонну політику країни, зокрема називав розміщення ракетного щита НАТО в Девеселу “ганьбою дипломатії”. Він також заявляв, що НАТО не зможе захистити своїх членів у разі нападу Росії.

Елена Ласконі, яка до політики працювала журналістом і була мером двох міст, дотримується проукраїнської позиції. Вона підтримує збільшення оборонних витрат та військову допомогу Україні, враховуючи спільний 650-кілометровий кордон між країнами.

Після початку війни в Україні Румунія надала Києву військову допомогу, дозволила експорт зерна через свій порт у Констанці та забезпечила протиповітряні батареї “Патріот”. У прикордонних районах країни було зафіксовано падіння безпілотників, які порушували повітряний простір, однак жертв не зафіксовано.

Несподіване зростання підтримки Джорджеску викликало питання. Раніше опитування передбачали йому лише 5% голосів. Політичний аналітик Раду Магдін назвав цей стрибок безпрецедентним для посткомуністичної Румунії. Деякі експерти, зокрема професор Сергіу Міскойу, не виключають можливого втручання Росії у вибори.

Другий тур виборів, що відбудеться 8 грудня, визначить, чи зможе Румунія зберегти свою прозахідну позицію, яку активно підтримував нинішній президент Клаус Йоганніс протягом двох термінів. Йоганніса часто критикували за недостатню боротьбу з корупцією, однак його зовнішньополітична позиція залишалася твердою.

Науковці зафіксували безпрецедентне явище – у 2025 році біля тихоокеанського узбережжя Панами не відбулося сезонне підняття холодних глибинних вод, яке протягом щонайменше 40 років було стабільним і передбачуваним процесом. Це природне явище зазвичай виникає з січня по квітень завдяки пасатам і приносить до поверхні поживні речовини, підтримуючи рибальство та захищаючи коралові рифи від перегріву.

Дефіцит аграрної торгівлі США у липні зріс до історичного максимуму, оскільки імпорт сільськогосподарських товарів випередив експорт на 4,97 млрд доларів. Це на 9% більше, ніж торік, і є найбільшим розривом за місячними показниками з моменту ведення обліку.

Норвезька Лейбористська партія, очолювана прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере, ймовірно, залишиться при владі після дострокових виборів, результати яких засвідчили незначну перевагу лівоцентристів та зростання підтримки популістської правої Партії прогресу.

Прессекретарка Білого дому Каролін Левітт категорично заперечила інформацію зі статті The Wall Street Journal, у якій йдеться про так звану “книжку до дня народження” Джеффрі Епштейна, що містить лист із підписом президента США Дональда Трампа. У своєму дописі в соціальній мережі X Левітт назвала матеріал “фейковими новинами” та частиною “демократичного обману щодо Епштейна”.

Президент США Дональд Трамп різко засудив жорстоке вбивство 23-річної української біженки Ірини Заруцької, яке сталося 22 серпня на станції Lynx Blue Line у Шарлотті, Північна Кароліна. У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав напад “жахливим” і звинуватив демократичну владу в недостатній жорсткості до злочинців, що, на його думку, призвело до трагедії.