У Румунії на виборах президента лідирує антизахідний кандидат
Джерело: Reuters
За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії, до другого туру виходять 62-річний Калін Джорджеску, який критикує НАТО, та правоцентристка Елена Ласконі. Джорджеску набрав 22,9% голосів, тоді як Ласконі, колишня журналістка та нинішня голова партії Союз порятунку Румунії (USR), отримала 19,16%.
Третє місце очолив прем’єр-міністр Марсель Чолаку, який мав високу підтримку, зокрема серед румунів, які проживають за кордоном. Він отримав менше голосів, ніж прогнозували попередні опитування.
Президент у Румунії виконує напіввиконавчі функції, зокрема контролює оборонні витрати. Країна стикається з тиском щодо збільшення фінансування НАТО на тлі військової підтримки України та необхідності зменшити бюджетний дефіцит, який нині становить 8% ВВП.
Джорджеску раніше пов’язували із крайньоправою партією “Альянс за об’єднання румунів”. Він критикував оборонну політику країни, зокрема називав розміщення ракетного щита НАТО в Девеселу “ганьбою дипломатії”. Він також заявляв, що НАТО не зможе захистити своїх членів у разі нападу Росії.
Елена Ласконі, яка до політики працювала журналістом і була мером двох міст, дотримується проукраїнської позиції. Вона підтримує збільшення оборонних витрат та військову допомогу Україні, враховуючи спільний 650-кілометровий кордон між країнами.
Після початку війни в Україні Румунія надала Києву військову допомогу, дозволила експорт зерна через свій порт у Констанці та забезпечила протиповітряні батареї “Патріот”. У прикордонних районах країни було зафіксовано падіння безпілотників, які порушували повітряний простір, однак жертв не зафіксовано.
Несподіване зростання підтримки Джорджеску викликало питання. Раніше опитування передбачали йому лише 5% голосів. Політичний аналітик Раду Магдін назвав цей стрибок безпрецедентним для посткомуністичної Румунії. Деякі експерти, зокрема професор Сергіу Міскойу, не виключають можливого втручання Росії у вибори.
Другий тур виборів, що відбудеться 8 грудня, визначить, чи зможе Румунія зберегти свою прозахідну позицію, яку активно підтримував нинішній президент Клаус Йоганніс протягом двох термінів. Йоганніса часто критикували за недостатню боротьбу з корупцією, однак його зовнішньополітична позиція залишалася твердою.
- Міноборони Румунії підготувало законопроєкт про дозвіл збивати БпЛА, які заходять у повітряний простір країни та становлять загрозу для людей та майна.
Після зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці президент США Дональд Трамп змінив свою позицію щодо України. Як пише Wall Street Journal, глава Білого дому під час відеоконференції з європейськими лідерами заявив, що США готові розглянути варіант надання Києву “гарантій безпеки”.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська назвала “неприйнятними” вимоги російського глави Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію.
Президент США Дональд Трамп вирішив провести зустріч лише з Володимиром Зеленським, попри те, що українського главу до Вашингтона супроводжують президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та решта європейських лідерів.
Росія пішла на “деякі поступки” щодо п’яти українських регіонів у межах потенційної мирної угоди, заявив спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф. За його словами, глава Білого дому та Володимир Путін на Алясці домовилися про “надійні гарантії безпеки” для України, котрі Віткофф охарактеризував як “переломні”.
Сполучені Штати продовжать намагатися створити сценарій для завершення російсько-української війни, втім, це може виявитися неможливим, заявив держсекретар США Марко Рубіо.