У серпні між Росією та Китаєм посилились платіжні перешкоди – Reuters
Джерело: Reuters
Цього місяця між Росію та Китаєм посилились проблеми платежів, через загрозу вторинних санкцій.
Деякі російські компанії стикаються з затримками та більшими витратами на платежі з торговими партнерами у Китаї. Відтак транзакції на десятки мільярдів юанів опинились у підвішеному стані, повідомили агентству російські джерела.
У РФ протягом кількох місяців говорили про затримки транзакцій після того, як Захід пригрозив КНР вторинними санкціями і китайські банки у відповідь посили вимоги щодо платежів. Однак у серпні це питання загострилось.
Державні банки КНР “масово” припиняються транзакції з Росією, а платежі на мільярди юанів затримуються, розповіло близьке до російського уряду джерело.
Китай є великим торговим партнером Росії. Минулоріч третина зовнішньої торгівлі РФ була саме з КНР, звідки вона отримувала низку товарів, зокрема промислові та споживчі, які необхідні Росії після запровадження західних санкцій.
Росія, своєю чергою, експортує до КНР свої товари – від нафти та газу до сільськогосподарської продукції.
Та коли у червні мінфін США пригрозив вторинними санкціями фінустановам, які торгуватимуть з РФ, китайські банки стали суворішими щодо транзакцій, розповіло джерело, яке продає споживчі товари з Китаю у Росії.
“У той момент припинились всі транскордонні платежі у Китай. Ми знайшли рішення, але це зайняло близько трьох тижнів, що дуже довго. За цей час обсяги торгівлі дуже впали”, – сказало джерело.
Воно додало, що один зі способів розв’язання проблеми – придбати золото, привезти його у Гонконг і там продати, а виручені кошти покласти на рахунок у місцевому банку.
Деякі російські компанії використовують ланцюг посередників в інших країнах для оброблення своїх транзакцій та обходу перевірок у китайських банках. Однак у такий спосіб доводиться платити 6% за обробку транзакцій, тоді як раніше вони були майже безплатні.
Джерела кажуть, що посилення перевірок для невеликих компаній з РФ означає, що вони не зможуть більше працювати.
Речник Кремля Дмитро Пєсков визнав проблему, однак запевнив, що її розв’язання буде, адже економічна співпраця важлива як Росії, так і Китаю.
Та за даними джерел, влада Росії не дуже хвилюється через проблему з транзакціями, оскільки платежі у пріоритетних для Кремля товарів проходять без затримок завдяки політичній волі обох сторін.
Двосторонні домовленості для великих компаній, таких як російська сировинна компанія експортери та китайські експортери життєво важливих технологій все ще працюють добре, тоді як менші компанії, що торгують споживчими товарами, відчувають проблеми.
Інше джерело, близьке до російського уряду, повідомило Reuters, що російські експортери не відчувають труднощів з отриманням платежів за імпортовані Китаєм товари, такі як нафта чи зерно.
У китайському МЗС наголосили, що їхня торгівля з РФ відбувається за правилами СОТ та ринковими принципами, не спрямована проти третіх сторін і не є предметом втручання або примусу з боку третіх сторін.
“Ми рішуче виступаємо проти будь-яких незаконних односторонніх санкцій і “довгою юрисдикції” і вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту наших законних прав та інтересів”, – додав речник МЗС КНР.
Згідно з офіційною статистикою Китаю, російський імпорт із Китаю в січні-липні 2024 року впав на понад 1% до 62 мільярдів доларів через проблеми з оплатою.
Центральний банк Росії прогнозує, що цього року загальний імпорт країни з усього світу впаде на 3%.
“Імпорт зменшиться у 2024 році через посилення санкційних бар’єрів, пов’язаних з платежами та логістикою”, – сказав центральний банк РФ, хоча він прогнозував, що ситуація покращиться в середньостроковій перспективі, згідно з проєктом керівних принципів монетарної політики, опублікованим 29 серпня.
Після візиту російського президента Володимира Путіна до Китаю в травні деякі місцеві китайські банки, які не мають глобального бізнесу, втрутилися в процес двосторонніх платежів. Вони були б поза досяжністю західних санкцій.
Однак джерела зазначили, що ці банки часто мали застарілі ІТ-системи та брак персоналу з необхідними навичками.
Джерело повідомило, що транскордонні кур’єри перевозили документи про переказ через російсько-китайський кордон, щоб отримати на них фізичну печатку та підпис китайських банкірів.
“Поки питання з виплатами не будуть розв’язані на державному рівні, ми не можемо очікувати динамічного притоку інвестицій з Китаю”, – сказав керівник Інституту Китаю РАН Кирило Бабаєв.
Дослідження, співавтором якого є Бабаєв і опубліковане цього місяця, свідчить про ризики для промислового сектора Росії, де Китай став провідним постачальником.
“У сьогоднішній ситуації платіжні проблеми з китайськими банками особливо загострюють цю проблему, оскільки в цей час немає інших великих постачальників багатьох типів промислового обладнання, крім Китаю”, — мовиться у дослідницькій статті.
Великі компанії в Китаї, а також в Індії сильно залежать від американського та європейського ринків, заявив 16 серпня на конференції в Москві Дмитро Бірічевський, глава економічного департаменту МЗС Росії.
“І їм кажуть: “Хлопці, якщо ви продовжите працювати з Росією, ми перекриємо вам доступ на наш ринок і перекриємо постачання кисню””, — сказав він.
- В ISW зауважили, що країни-союзник Росії все більше обмежують взаємодію з російськими компаніями на тлі стурбованості щодо санкцій США.
Литовський оператор передачі електроенергії Litgrid оголосив про завершення демонтажу ліній електропередачі, що з’єднували Литву з Калінінградською областю РФ, що означає остаточне відключення від російської мережі та зміцнення інтеграції в континентальну електроенергетичну систему Європи.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наголосив, що атаки Росії на Україну свідчать про те, що президент Володимир Путін не зацікавлений у мирі.
Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що Україна найближчим часом зможе застосовувати щонайменше 1000 дронів-перехоплювачів на добу.
У Львові скасували презентацію книги Оксани Брюховецької “Голоси Black Lives Matter” через погрози.
Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що пріоритет у наданні грантів буде надаватися програмам, які фокусуються на “патріотичній освіті”.