У Великій Британії трьох громадян Болгарії визнали винними у шпигунстві на користь Росії

Фото: Metropolitan police

Джерело: The Guardian

Суд присяжних у Великій Британії визнав винними трьох громадян Болгарії у шпигунстві на користь Росії.

Після понад 32 годин обговорень присяжні в Олд-Бейлі винесли одноголосний вердикт 33-річній Катрін Івановій, 30-річній Вані Габеровій та 39-річному Тихомиру Іванчеву, які до арешту мешкали у Лондоні.

Всі троє визнані винними за те, що є членами молодшої мережі шпигунів, якою керував Ян Марсалек – бізнесмен з Австрії, який у 2020 році втік до Росії після того, як компанія, якою він допомагав керувати, збанкрутилась через шахрайські дії на 1,9 млрд євро.

Марсалек керував спостереженням за Христо Грозєвим – журналістом-розслідувачем, який допоміг виявити причетність російських шпигунів до отруєння Олексія Навального. Він шпигував за ним у Болгарії, Австрії та Іспанії. Всі троє засуджених були причетні до шпигунства за Грозєвим.

Марсалек також доручав членам мережі – зокрема Івановій – дізнаватись номери мобільних телефонів українських військових, які навчались на полігонах США та Німеччини. Для цього вони використовували шпигунські пристрої військового зразку.

Відомо, що Ян Марсалек також напряму спілкувався зі ще одним керівником російської шпигунської мережі, громадянином Болгарії Орліном Русєвим, який проживав у гостьовому будинку у місті Грейт-Ярмут (Англія) та готував гаджети для шпигунських операцій.

Русєв та його заступник Бізер Джамбазов визнали свою провину. Натомість Іванова, Габерова та Іванчев заперечували причетність до шпигунської мережі, що призвело до судових засідань, які тривали майже три місяці.

Правоохоронці заявили, що їм пощастило викрити шпигунську мережу у лютому 2023 року після невідомого періоду, протягом якого її члени перебували під наглядом антитерористичної поліції та МІ5.

У поліції заявили, що не знали про намір членів банди вирушити до Німеччини через кілька днів, щоб спробувати перехопити телефонні номери.

Глава контртерористичного підрозділу столичної поліції командер Дом Мерфі заявив, що “основні докази були отримані з телефону Русєва”, а також шляхом виявлення інших ключових пристроїв, за допомогою яких вдалося витягти 78 747 повідомлень у телеграмі між Русєвим і Марсалеком, у яких викладено шість основних змов.

Хоча Русєв був IT-фахівцем, він не видалив повідомлення, і вони не були зашифровані, відтак вдалось дізнатись не лише про шпигунську діяльність росіян, але й про інтереси Кремля по всій Європі.

В одному з повідомлень Марсалек припустив, що їм доручили шпигувати за Грозєвим, тому “очевидно, Путін серйозно його ненавидить”.

Офіцери боротьби з тероризмом також заявили, що шпигунство і саботаж Кремля все ще продовжуються, хоча в основному вони здійснюються через злочинців або інших погано підготовлених довірених осіб, якими керують на відстані.

“Це буде не єдина діяльність, яку Росія проводить у Великій Британії”, – сказав Мерфі.

Суд дізнався, що Джамбазов перебував у відносинах з Івановою, його давньою партнеркою, а також з Габеровою протягом півтора року до їхнього арешту. Третій обвинувачений Іванчев був колишнім хлопцем Габерової.

Коли поліція провела обшук у квартирі Габерової, вони виявили Джамбазова у ліжку з нею. Іванова не знала про ці відносини до свого арешту, і під час суду звинуватила Джамбазова в тому, що він підтримував “паралельні стосунки” з Габеровою за її спиною. Джамбазов також сказав цим двом жінкам, що має рак мозку, що було брехнею.

Іванова намагалась переконати, що Джамбазов нею маніпулював, і вона не знала, що займається шпигунством на користь Росії, тоді як Габерова та Іванчев заявили, що думали, що працюють на Інтерпол після того, як Джамбазов показав їм фейкове посвідчення особи.

Усіх трьох було визнано винними в участі у змові, всупереч розділу 1 Закону про кримінальне право 1977 року, з метою скоєння злочину, передбаченого розділом 1 Закону про державну таємницю 1911 року. Максимальний термін ув’язнення становить 14 років.

З трьох обвинувачених у суді був лише Іванчев. Іванова та Габерова доєднались через відеозв’язок.

Френк Фергюсон, голова контртерористичного відділу Королівської прокурорської служби, заявив, що “це була високорівнева шпигунська операція” з членами, які працювали під керівництвом Русєва.

“Поліцейський рейд на будинок Русєва виявив шпигунську фабрику”, – сказав Фергюсон.

Співробітники поліції вилучили 221 мобільний телефон, 495 сім-карт, 258 жорстких дисків, 33 аудіозаписувальні пристрої, 55 камер спостереження, 16 радіоприймачів і 11 безпілотників, а також пристрої Wi-Fi з прослушкою, електронні глушники і 75 підроблених паспортів. Основна маса була виявлена ​​у Грейт-Ярмуті.

Іванова також була визнана винною у зберіганні підроблених паспортів та документів, що засвідчують особу, у своїй квартирі у Харроу, де вона проживала з Джамбазовим.

Головуючий суддя постановив взяти обвинувачених під варту до винесення вироку у травні.

Шостий член шпигунської мережі, 33-річний Іван Стоянов з Грінфорда на заході Лондона, визнав себе винним до початку суду, але про це можна повідомити лише зараз.

  • Росія створила новий підрозділ спецслужб, завданням якого є проведення диверсій та атак на території Європи та за її межами. За даними західних розвідок, цей підрозділ діє під назвою Департамент спеціальних завдань (SSD) і базується у військово-розвідувальному штабі на околиці Москви, у комплексі “Акваріум”.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 16:00 9 травня. Загалом, від початку доби вже зафіксовано 80 бойових зіткнень.

Науковці зафіксували новий вид рідкісної фауни на території Нобельського національного природного парку — бджолу-тесляра.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна вислала двох українських дипломатів й назвав їх “шпигунами”.

Інгульський районний суд міста Миколаєва засудив уродженку міста Баштанка, що працює прибиральницею у ЖКГ “Турбота” та має інвалідність ІІІ групи, за те, що вона продала два інтимні фото у Telegram.

Правоохоронці затримали проректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, який примушував підлеглих будувати приватний будинок на власній земельній ділянці.