У Європі розділились думки через удари США та Великої Британії по хуситах

Джерело: Reuters

Італія, Іспанія та Франція виділилися тим, що не брали участі в ударах США та Великої Британії проти угруповання хуситів у Ємені та не підписали заяву 10 країн, що виправдовує напади.

Ця свідчить про розбіжності на Заході щодо того, як поводитися з підтримуваними Іраном хуситами, які тижнями атакували цивільні кораблі в Червоному морі в знак протесту проти військової кампанії Ізраїлю в секторі Газа.

Військові літаки, кораблі та підводні човни США та Великої Британії завдали десятки повітряних ударів по Ємену протягом ночі у відповідь на неодноразові атаки хуситів на одному з найбільш завантажених комерційних судноплавних шляхів у світі.

За словами офіційних осіб США – Нідерланди, Австралія, Канада та Бахрейн надали матеріально-технічну та розвідувальну підтримку операції.

Крім того, Німеччина, Данія, Нова Зеландія та Південна Корея підписали спільну заяву з цими країнами, підтримуючи нічні атаки та попереджаючи про подальші дії для захисту вільного потоку торгівлі в Червоному морі, якщо хусити не відступлять.

Джерело в офісі прем’єр-міністра Джорджії Мелоні повідомило, що Італія відмовилася підписати заяву і, як наслідок, її не просили брати участь у нападах.

Однак джерело в уряді повідомило, що Італію попросили взяти участь, але вона відмовилася з двох причин: по-перше, тому що будь-яке залучення Італії потребувало б схвалення парламенту, що зайняло б час, і по-друге, тому що Рим вважав за краще проводити “заспокійливу” політику у Червоному морі.

Кілька годин потому в заяві уряду додалося, що Італія підтримує операції країн-союзників, які мають право захищати свої судна, в інтересах глобальних торгових потоків і гуманітарної допомоги.

Говорячи на умовах анонімності, французький посадовець сказав, що Париж побоюється, що, приєднавшись до очолюваних США ударів, він втратить будь-які важелі впливу на переговори щодо розрядки напруженості між Хезболлою та Ізраїлем. Останніми тижнями Франція зосередила велику частину своєї дипломатії на тому, щоб уникнути ескалації в Лівані.

Відповідаючи на питання про те, чи відмовилася Франція від участі, речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав, що не буде розповідати про дипломатичні розмови.

“Ви бачили список людей, які брали участь. На міжнародному рівні навіть ті, хто не брав активної участі у скиданні бомб, багато наших партнерів по коаліції підписалися на підтримку, неоперативну підтримку”, – сказав він.

Сигналізуючи про можливу мовчазну підтримку дій США, міністерство закордонних справ Франції опублікувало заяву, в якій говориться, що хусити несуть відповідальність за ескалацію.

Однак дипломат, який обізнаний з позицією Франції, сказав, що Париж не вірить, що атаку можна вважати законною самообороною.

Міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес заявила, що Мадрид не приєднався до військових дій у Червоному морі, оскільки хотів сприяти миру в регіоні.

“Кожна країна має пояснити свої дії. Іспанія завжди буде віддана миру та діалогу”, – сказала вона журналістам у Мадриді.

Раніше цього тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто чітко заявив про своє небажання атакувати хуситів, заявивши Reuters, що їхню агресію необхідно зупинити, не спровокувавши нову війну в регіоні.

Минулого місяця, коли Сполучені Штати та низка їхніх союзників розпочали операцію “Охоронець процвітання”, щоб захистити цивільні судна на жвавих судноплавних шляхах Червоного моря, думки Заходу щодо того, як протистояти загрозі хуситів, з’явилися різні.

Італія, Іспанія та Франція не приєдналися до місії, не бажаючи передавати свої військово-морські кораблі під командування США.

Усі троє вже беруть участь в антипіратській операції ЄС біля Африканського Рогу, і міністерка оборони Іспанії заявила, що Європейський Союз незабаром може прийняти рішення про нову ініціативу.

“ЄС може прийняти рішення … за кілька днів, що має бути (морська) місія. Ми ще не знаємо обсягу, якщо ця місія буде схвалена, але тим часом позиція Іспанії з почуттям відповідальності та прихильності до миру полягає в тому, щоб не втручатися в Червоне море”, – сказала вона.

Організація ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують механізм спецмоніторингу. 

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на спільному з президентом Франції Емманюелем Макроном брифінгу заявив, що наразі Польща не планує відправляти свої війська в Україну.

Обраний президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії був переконаний, що здатен забезпечити мирну угоду між Україною та Росією всього за 24 години, проте тепер визнає, що це складніше, ніж він стверджував.

Американська акторка та співачка Селена Гомес офіційно оголосила про заручини з продюсером та автором пісень Бенні Бланко.

У Верховну Раду ІХ скликання було обрано 424 депутати, однак за п’ять років попрацювати встигли 452. Оскільки частина складала мандати, на їхні місця приходили нові. Рух “Чесно” наприкінці року підбив підсумки роботи ВРУ.