Україна атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури близько 64 разів у 2024 – BBC

Джерело: BBC

З початку року Україна не менше 64 разів атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури Мова насамперед про нафтопереробні заводи та нафтобази.

Щонайменше у 49 випадках влада РФ або російські телеграм-канали повідомляли про пожежі після українських атак. Також дві атаки з подальшими пожежами зафіксовано в окупованому Луганську.

Приблизно чверть усіх атак (17) припала на Краснодарський край РФ, а на другому місці з великим відривом — Ростовська область (п’ять інцидентів).

Водночас одну з найтриваліших пожеж після атаки гасять уже сьомий день на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області. Димовий шлейф від пожежі тягнувся на більш ніж 80 км на супутникових знімках Copernicus Sentinel.

Інша резонансна атака відбулася 22 серпня у порту Кавказ поблизу Кримського мосту – відповідальність за неї взяли на себе ВМС України. В результаті атаки затонув залізничний пором, який віз 30 цистерн з пальним.

Об’єкти російської нафтової інфраструктури загалом — логічна мета для таких атак. Доходи від продажу нафти та газу – одне з основних джерел поповнення російського бюджету.

Зараз у Росії діє заборона експорту бензину. Влада РФ запровадила її з 1 березня на тлі зростання цін на бензин на внутрішньому ринку.

Ціни почали зростати навесні на тлі скорочення виробництва бензину. Причиною став ремонт деяких НПЗ, а також атаки безпілотників на заводи. Щоправда, оцінити шкоду від атак складно — найчастіше нафтові компанії не розкривають, як довго їм доводиться лагодити заводи та наскільки довелося скоротити виробництво.

Ситуація на ринку бензину досі залишається напруженою, тому російська влада й обмежує експорт. Тим більше, що від цін на бензин залежать ціни на логістику — тобто перевезення різних товарів та послуг. Виробники вже попереджали торгові мережі про можливе зростання цін. Вони пояснили ці рішення, зокрема зростанням витрат на логістику.

З військового погляду ці атаки мають сенс, тому що НПЗ та інші підприємства ПЕК досить легко вразити дроном — вони стоять на одному місці, займають велику площу, на якій дуже багато вразливих місць. Але головне вони дуже слабко захищені.

Навесні 2024 року, коли кампанія з обстрілу нафтогазової інфраструктури Росії набрала обертів, у пресі обговорювали можливість захисту підприємств зенітними комплексами “Панцир С1”. У такому разі їх довелося б знімати з інших об’єктів, послаблюючи ППО. Проте з того часу, судячи з публікацій у пресі, у захисті об’єктів мало що змінилося. “Панцирі”, очевидно, залишилися на фронті та стратегічних об’єктах.

Місткості на деяких НПЗ росіяни почали закривати протидронними сітками, одначе, судячи з подій, вони не дуже допомагають ворогу зберегти власні запаси.

Читайте також: Дрони СБУ уразили понад 30 російських НПЗ, терміналів і баз – Зеленський

Мирний план США щодо України можуть погодити усі зацікавлені сторони вже до кінця листопада або навіть “цього тижня”, повідомив високопоставлений представник Білого дому, зазначивши, що адміністрація перебуває на “межі серйозного прориву”.

У Тернополі кількість загиблих внаслідок російської атаки зросла до десяти, ще 37 людей отримали поранення. Під завалами можуть залишатися люди.

У Львові, на Полі почесних поховань на Личаківському кладовищі, залишилося лише 20 місць для військовослужбовців.

На авіабазі Віллакубле у Франції президенти України та Франції підписали угоду, що стосується постачання винищувачів Rafale для української армії. Володимир Зеленський назвав цю подію “історичною” та уточнив, що йдеться про замовлення 100 літаків.

Ситуація в Костянтинівці залишається критичною: дороги заблоковані спаленими авто, а житлові квартали під постійними авіаударами. Сили оборони протистоять ворогу та забезпечують безпеку міста, поки триває евакуація цивільних.