Україна атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури близько 64 разів у 2024 – BBC
Джерело: BBC
З початку року Україна не менше 64 разів атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури Мова насамперед про нафтопереробні заводи та нафтобази.
Щонайменше у 49 випадках влада РФ або російські телеграм-канали повідомляли про пожежі після українських атак. Також дві атаки з подальшими пожежами зафіксовано в окупованому Луганську.
Приблизно чверть усіх атак (17) припала на Краснодарський край РФ, а на другому місці з великим відривом — Ростовська область (п’ять інцидентів).
Водночас одну з найтриваліших пожеж після атаки гасять уже сьомий день на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області. Димовий шлейф від пожежі тягнувся на більш ніж 80 км на супутникових знімках Copernicus Sentinel.
Інша резонансна атака відбулася 22 серпня у порту Кавказ поблизу Кримського мосту – відповідальність за неї взяли на себе ВМС України. В результаті атаки затонув залізничний пором, який віз 30 цистерн з пальним.
Об’єкти російської нафтової інфраструктури загалом — логічна мета для таких атак. Доходи від продажу нафти та газу – одне з основних джерел поповнення російського бюджету.
Зараз у Росії діє заборона експорту бензину. Влада РФ запровадила її з 1 березня на тлі зростання цін на бензин на внутрішньому ринку.
Ціни почали зростати навесні на тлі скорочення виробництва бензину. Причиною став ремонт деяких НПЗ, а також атаки безпілотників на заводи. Щоправда, оцінити шкоду від атак складно — найчастіше нафтові компанії не розкривають, як довго їм доводиться лагодити заводи та наскільки довелося скоротити виробництво.
Ситуація на ринку бензину досі залишається напруженою, тому російська влада й обмежує експорт. Тим більше, що від цін на бензин залежать ціни на логістику — тобто перевезення різних товарів та послуг. Виробники вже попереджали торгові мережі про можливе зростання цін. Вони пояснили ці рішення, зокрема зростанням витрат на логістику.
З військового погляду ці атаки мають сенс, тому що НПЗ та інші підприємства ПЕК досить легко вразити дроном — вони стоять на одному місці, займають велику площу, на якій дуже багато вразливих місць. Але головне вони дуже слабко захищені.
Навесні 2024 року, коли кампанія з обстрілу нафтогазової інфраструктури Росії набрала обертів, у пресі обговорювали можливість захисту підприємств зенітними комплексами “Панцир С1”. У такому разі їх довелося б знімати з інших об’єктів, послаблюючи ППО. Проте з того часу, судячи з публікацій у пресі, у захисті об’єктів мало що змінилося. “Панцирі”, очевидно, залишилися на фронті та стратегічних об’єктах.
Місткості на деяких НПЗ росіяни почали закривати протидронними сітками, одначе, судячи з подій, вони не дуже допомагають ворогу зберегти власні запаси.
Читайте також: Дрони СБУ уразили понад 30 російських НПЗ, терміналів і баз – Зеленський
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за пів року українські ударні дрони вразили понад 14 тисяч російських цілей, серед яких – ворожа техніка, ППО, РЕБ та укріплення.
- Дрони Головного управління розвідки вночі атакували нафтопереробний завод і три військові аеродроми РФ, пошкодивши надзвуковий бомбардувальник. Одна з цілей знаходиться за 1800 км від кордону.
- Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України заявив, що протягом перших шести місяців 2024 року українські сили влучили у понад 30 російських військових літаків. Відомство оприлюднило відповідну карту.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.