Україна діє проти незалежних антикорупційних органів – FT про законопроєкт №12414
Видання Finantial Times назвало “заходами проти незалежних антикорупційних органів” правки до законопроєкту №12414, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Офісу генпрокурора.
Як вказує видання, на думку критиків, це рішення Верховної Ради надасть оточенню президента Володимира Зеленського більший вплив на розслідування.
Парламент також проголосував за те, щоб терміново передати закон президенту для підписання. Депутати, які були проти змін, під час голосування вигукували “Ганьба!”.
“Крок щодо переведення НАБУ під контроль виконавчої влади є останнім у серії маневрів проти прореформістських активістів та борців з корупцією, які викликали застереження щодо поширення авторитаризму в адміністрації президента в умовах війни, що викликало занепокоєння серед західних союзників України”, – пише видання.
Анастасія Радіна, народна депутатка від партії “Слуга народу”, яка виступила проти цього кроку, заявила, що з прийняттям цього закону антикорупційна інфраструктура України буде “фактично знесена”, а ці два органи перетворяться “на суто декоративні інституції, повністю залежні від волі генерального прокурора”.
Finantial Times вказує, що законопроєкт підтримала очільниця “Батьківщини” Юлія Тимошенко, яка звинуватила західних партнерів України в спробах контролювати Київ через НАБУ і САП.
Депутат, близький до президента, заявив виданню, що ліквідація відомств, які підтримуються західними союзниками України, може поставити Київ у небезпеку, враховуючи, що “нам потрібні гроші”.
FT нагадало, як напередодні СБУ і Офіс генпрокурора провели обшуки у нинішніх і колишніх антикорупційних чиновників.
Громадські організації, включаючи Transparency International, попередили, що останні дії можуть бути частиною більш широких зусиль з ослаблення інститутів, створених після Революції Гідності.
ГО “Центр протидії корупції” заявляє, що ці дії спрямовані на те, щоб змусити замовкнути НАБУ і САП, “оскільки вони наближаються до найближчого оточення Зеленського”.
Видання вказує, що обшуки відбулися після того, як НАБУ оголосило підозру колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову, близькому соратнику президента.
“Чернишова звинуватили у зловживанні владою та незаконному збагаченні, що зробило його найвищим посадовцем в історії України, якому висунули такі звинувачення під час перебування на посаді. Він заперечив звинувачення, але був звільнений під час перестановки в уряді минулого тижня”, – йдеться в матеріалі.
- Аналітики руху “Чесно” оприлюднили список народних депутатів, які підтримали законопроєкт №12414, із правками, які фактично обмежують незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
- Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проблема корупції в Україні перебільшена.
- Речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє заявив, що ЄС стурбований нещодавніми діями української влади щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
- Посли держав “Групи семи” заявили про стурбованість через розпочаті розслідування стосовно співробітників Національного антикорупційного бюро.
Погіршення стану російської економіки починають відчувати на собі все більше компаній. За підсумками січня – червня частка збиткових організацій зросла на 2,3 в. п. і досягла 30,4% – максимуму з 2020 року, коли через пандемію у мінус працювали 35% підприємств.
Кількість поранених цивільних внаслідок російської атаки по гуманітарної місії з розмінування на Чернігівщині зросла до п’яти.
На фронті загинула 19-річна військовослужбовиця 12-ї бригади спеціального призначення 1-го корпусу НГУ “Азов” Дар’я Лопатіна з позивним “Дельта”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Москва не може визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Виступаючи на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень, він наголосив, що рішення про це може ухвалювати виключно Київ.
4 вересня суд призначив заставу у 9 млн грн ексначальнику департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку, котрого підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.