Україна готує ще сім безпекових угод – Зеленський

Джерело: Володимир Зеленський/Facebook

1 травня, у своєму відеозверненні, президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

Зеленський зазначив, що день був присвячений міжнародній роботі — тим результатам, які потрібні Україні у травні та червні.

Ми готуємо ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх безпекових угод. Зокрема щодо безпекової угоди зі Сполученими Штатами… Зброя, фінанси, політична взаємодія — сьогодні працював із командою щодо конкретних деталей цих документів, і стосовно деяких із них уже є попередній текст угод.

Глава держави пояснив, що кожна з цих угод підтримає нас і цього року, і в наступні роки — безпекова архітектура на час до вступу в НАТО.

Наповнюємо драфти угод сильнішими можливостями для України та для нашої спільної з партнерами безпеки. Зрозуміло, що особливий пріоритет — усьому, що дасть більше захисту від російського терору, — наголосив він.

За його словами, як і на кожному попередньому етапі інтеграції з Євросоюзом, багато залежить саме від нашої активності. Україна вже повністю реалізувала свою частину зобов’язань, щоб у цьому червні фактично розпочати переговори щодо вступу. Своєю чергою, українська сторона працює, щоб не було затримок чи непорозумінь із боку Євросоюзу. Президент додав, що у цьому році маємо втримати ситуацію й досягти нових цілей у кожному зі стратегічних напрямів

Стосовно Глобального саміту миру, Зеленський зауважив, що це перший такий Саміт, який здатен розпочати реальний рух до справедливого миру.

Сьогодні узгодили фінальні штрихи, а також максимально активно працюємо для того, щоб на Саміті було якнайбільше лідерів та країн. Це принципово. Світ може зупинити будь-якого агресора. Якщо буде діяти в єдності та за правилами більшості — жодна агресія не витримає справді глобального тиску. І ми всі разом маємо примусити росію до миру. Найближчими тижнями буде багато зокрема й непублічної роботи з партнерами, щоб Саміт був справді наповненим, — пояснив глава держави.

Зауважимо, 28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Зеленський пояснив, що зараз команди – України та Сполучених Штатів – працюють над двосторонньою угодою про безпеку.

Мета наша в тому, щоб зробити цю угоду найсильнішою з усіх. Обговорюються конкретні основи нашої безпеки, нашої взаємодії. Працюємо і над тим, щоб зафіксувати конкретні рівні підтримки на цей рік і на наступні 10 років. Це і збройна підтримка, і фінансова, і політична, і те, що стосується спільного виробництва зброї. Угода повинна бути дійсно взірцевою, яка відповідатиме силі американського лідерства.

За його словами, обговорюється “і збройна підтримка, і фінансова, і політична, і щодо спільного виробництва зброї”.

Україна веде переговори зі США щодо надання гарантій безпеки з серпня 2023 року.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Паніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

  • 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
  • 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
  • Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
  • Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
  • В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
  • 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
  • 3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.

Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.

Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.

Британський фінтех Revolut підтвердив витік чутливої інформації частини клієнтів після того, як отримав шахрайські запити з адреси, що належала легітимному домену державного органу. Компанія заявляє, що її системи та кошти користувачів не постраждали.