Україна готується до російських ІПСО проти Зеленського – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
За даними джерел, Україна готується до низки дезінформаційних атак росіян проти президента Володимира Зеленського.
Мета російських атак – використати сумніви щодо авторитету Зеленського, щоб дестабілізувати суспільну довіру, особливо серед українських військових.
Загроза виникає у той час, коли популярність Зеленського починає падати, повномасштабна війна триває вже третій рік, а війська РФ почали активно наступати на сході.
Офіційні особи України стурбовані тим, що російський наступ може набрати обертів до літа, якщо союзники не збільшать обсяги поставок боєприпасів, оскільки запаси ЗСУ вичерпуються.
Головним зусиллям Кремля буде спроба підірвати демократичну легітимність Зеленського в очах громадськості, адже його 5-річний президентський термін добігає кінця, а нові вибори не проводяться через війну.
Зеленський чітко дав зрозуміти. що очікує таких провокацій від Кремля.
“Це не думка західних партнерів чи, можливо, когось всередині України, а наратив і програма Російської Федерації”, — заявив Зеленський цього тижня.
Він додав, що розвідка країн G7 отримала документи, які підтверджують план Кремля.
Українська розвідка також повідомила про план РФ розгорнути кампанію з підриву суспільної довіри до демократичних інституцій у першій половині червня, включаючи заяви про те, що Зеленський прострочив свій термін перебування на посаді з травня.
Кампанія буде спрямована на підрив легітимності влади після 20 травня, а також на “поширення паніки, відчаю, призведення до штучного конфлікту між цивільною та військовою владою, розбрат між нами та нашими союзниками” та просування теорій змови, повідомили розвідники.
Одне з джерел повідомило, що Зеленський порушив це питання перед своєю партією “Слуга народу” на закритій зустрічі у лютому.
Одним із факторів відчуття вразливості Зеленського є падіння популярності. Хоча його досі підтримує значна більшість громадян України, опитування показують, що його позиція пом’якшується.
Звільнення генерала Валерія Залужного посади Головнокомандувача ЗСУ та невдачі на передовій спричинили повільний спад довіри.
Хоча згідно з опитуваннями, більшість українців не підтримують проведення виборів у період війни, кількість тих, хто вважає, що Зеленський не повинен балотуватися на другий термін, зросла на 9% із грудня до 43%, згідно з лютневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології.
Західні союзники України союзники підтримали думку Києва про те, що країна має зосередитися на військових зусиллях.
Попри це, деякі члени Конгресу США від Республіканської партії заявили, що Україна повинна провести вибори президента, аби продемонструвати демократію.
Законодавство України забороняє проведення виборів у воєнний час, поки діє воєнний стан. Але юридичне формулювання створює деяку невизначеність, оскільки в ньому також зазначено, що термін повноважень глави держави становить п’ять років. Президент обмежений двома термінами.
- Комітет з питань розвідки при президентові України зробив заяву, в якій зазначається, що спецоперація росіян “Майдан-3” досягне власної кульмінації у березні-травні 2024 року.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.