Україна назвала «тіньовий флот» Росії законною військовою ціллю у зверненні до ООН
Джерело: Financial Times
Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO — спеціалізована установа ООН) із закликом визнати танкери російського “тіньового флоту” законними військовими цілями.
Про це мовиться у листі віцепрем’єр-міністра України Олексія Кулеби до Міжнародної морської організації від 26 червня, з яким ознайомилася газета.
У листі наголошується, що перевезення підсанкційних нафтопродуктів безпосередньо фінансує російську агресію, тому такі судна не можуть вважатися звичайним цивільним транспортом. Також у документі зазначається, що виникають “легітимні питання”, чи можуть такі судна вважатися виключно цивільними, з огляду на їхню роль у забезпеченні доходів російського бюджету та фінансуванні війни.
Ініціатива покликана юридично обґрунтувати посилення українських ударів по російській морській логістиці на тлі протистояння у Чорному та Середземному морях. За оцінками, за минулий рік Україна вразила близько десятка суден “тіньового флоту”. Тоді як Росія з початку повномасштабного вторгнення атакувала понад 200 комерційних судів — серед недавніх інцидентів згадуються удари по турецькому суховантажу MV Victress та німецькому судну Helga.
Своєю чергою, європейські країни посилюють тиск на “тіньові” танкери, котрі часто працюють без належної страховки або під фальшивими прапорами. Кількість таких танкерів у світі оцінюється більш ніж у 1500 одиниць.
Раніше Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
Читайте також: У «тіньовий флот» Росії входить 230 танкерів із США та ЄС
Зауважимо, російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі, мовиться у спільній заяві лідерів країн-членів НАТО в регіоні, опублікованій на сайті президента Фінляндії.
У заяві зазначено, що діяльність цього флоту збільшує ризики, пов’язані зі скинутими в море хімічними речовинами, і сприяє фінансуванню війни Росії проти України. Лідери також наголосили, що ця практика підриває цілісність критичної підводної інфраструктури.
Країни НАТО мають намір вживати заходів для усунення загроз. У документі зазначається, що держави залишають за собою право діяти відповідно до міжнародного права щодо суден, які підозрюються в обході санкцій або створюють небезпеку для інфраструктури, навколишнього середовища та безпеки.
Для протидії таким суднам планується посилення нагляду, включаючи перевірку страхових даних, впровадження інструментів відстеження та розширення санкцій. Лідери закликали до тіснішої співпраці між ЄС та НАТО для розв’язання цієї проблеми.
У заяві наголошується на важливості спільних дій для захисту підводної інфраструктури, яка має критичне значення для регіону. Також йдеться про координацію та активізацію співпраці для забезпечення безпеки всього Альянсу.
- Франція відправила до Балтійського моря своє розвідувальне судно Dupuy de Lôme для стеження за активністю “тіньового флоту”.
- Російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі.
- Китай закриває ключові нафтові порти на сході країни для танкерів, що перебувають у санкційних списках США.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.