Україна поглиблює співпрацю з німецьким бізнесом задля збільшення інвестицій у відбудову

Джерело: Мінінфраструктури

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України поглиблює співпрацю з німецьким бізнесом для збільшення інвестицій у відбудову.

Понад 40 представників німецького бізнесу долучилися до круглого столу з командою міністерства на чолі з віцепрем’єр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим та головою правління Німецько-Української промислово-торговельної палати AHK Ukraine Райнером Перау.

У фокусі розмови – участь німецького бізнесу у проєктах відновлення та модернізації України, забезпечення прозорості та підзвітності та використання цифрових інструментів.

 “У питаннях залучення німецького бізнесу тісно співпрацюємо з урядом Німеччини, зокрема запущена програма страхових гарантій для безпечності інвестицій. Водночас ми працюємо над розвитком державно-приватного партнерства для підтримки економіки та втілення проєктів відбудови. У фокусі – збільшення бізнес-активності на регіональному рівні. Для забезпечення відкритого процесу ми використовуємо цифрові інструменти, такі як DREAM – Державна цифрова екосистема управління відновленням”, – зазначив Олександр Кубраков.

Також він додав, що днями було запущено новий етап співпраці у межах Business Advisory Group – це майданчик для постійного діалогу із приватними інвесторами та місцевою владою, щоб забезпечити кращі умови для ведення бізнесу та стійкий розвиток територій. Він обʼєднує вже понад 300 бізнесів для системної роботи в Україні.

Також Мінінфраструктури наразі працює з німецькою стороною над підготовкою до Ukraine Recovery Conference 2024 (URC2024). Спільно зі Світовим банком, Європейською комісією, ООН та іншими міжнародними партнерами вже визначено постраждалі регіони, які стануть ключовими в контексті підготовки презентацій проєктів відновлення в межах конференції.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.