Україна посилює співпрацю з Фінляндією для розбудови національної системи моніторингу води

Джерело: Міндовкілля

Україна посилює співпрацю з Фінляндією для розбудови національної системи моніторингу води та біорізноманіття.

Ключові вектори партнерства між Україною та Фінляндією обговорили у місті Гельсінкі перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький та міністр з питань довкілля та клімату Фінляндії Кай Мюккянен.

Зокрема, йшлося про реалізацію ІСІ-проєкту “Підтримка України в оцінці шкоди довкіллю та розвитку моніторингу якості поверхневих вод і біорізноманіття”. Відповідну пропозицію від фінської сторони Україна отримала ще у жовтні 2023 року під час Міжнародної конференції “United for Justice. United for Nature” в межах реалізації п. 8 формули миру президента Володимира Зеленського.

Нагадаємо, Фінляндія є співголовою у робочій групі із зазначеного пункту.

Відтак проєкт технічної допомоги планують реалізовувати у 2024-2027 роках для посилення екологічного моніторингу води і біорізноманіття в Україні відповідно до вимог Європейського Союзу.

Серед досягнутих домовленостей між Україною та Фінляндією також:

  • допомога Україні у розробленні дорожніх карт моніторингу води та біорізноманіття для стратегічного планування та окреслення кроків з імплементації вимог директив ЄС;
  • технічна підтримка українських лабораторій та кадрового потенціалу в дослідженні хімічних речовин та у використанні інструментів дистанційного зондування.

За словами першого заступника міністра, система моніторингу довкілля Фінляндії є однією з найкращих в Європі. Україна лише створює необхідну правову базу для запуску аналогічної цілісної національної системи. Так, наприклад, моніторинг біорізноманіття в нашій країні здійснюється фрагментарно та потребує трансформації і приведення до європейських стандартів.

Крім того, серед обговорених під час робочого візиту питань також моніторинг мікропластику та PFAS-сполук в елементах довкілля. Українська делегація відвідала Інститут навколишнього середовища Syke та ознайомилась з роботою лабораторії, зокрема щодо визначення мікропластику.

Після повідомлень про удар по військовій базі Дієго-Гарсія в Індійському океані західні експерти обговорюють можливу дальність іранських ракет і наслідки для безпеки Європи.

Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.

Згідно з аналізом науковців, з яким ознайомилося агентство Reuters, американська батарея протиповітряної оборони Patriot, ймовірно, випустила ракету-перехоплювач, котра і стала причиною вибуху на світанку, в результаті якого поранень зазнали десятки цивільних та були зруйновані будинки у Бахрейні, через десять днів після початку війни проти Ірану.

22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.

Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.