Україна проведе пошукові роботи жертв Волинської трагедії на звернення Польщі

Джерело: УІНП

Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зауважується, що отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненщини.

УІНП має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

З огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв’язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють, УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та як виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію, – зауважив голова інституту Антон Дробович.

Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.

З огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни Росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів.

Довідка. У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) домовились провести у січні-лютому 2021 року українсько-польські експертні консультації щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій. У результаті тривалого листування був напрацьований проєкт регламенту групи з розгляду проблемних питань, але з 2021 року він залишається не погодженим польською стороною.

У червні 2022 року на рівні міністерств культури України та Польщі було підписано Меморандум про співробітництво у сфері національної пам’яті. Документ передбачив створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Згідно з Меморандумом, до складу робочої групи повинні входити представники профільних інституцій Польщі та України, а також представники експертного середовища. Меморандум повинен був вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Проте питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України гостро підіймалося польською стороною впродовж усього часу повномасштабної війни.

У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на виконання Меморандуму було проведено спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань поляків на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники).

На початку 2024 року історичні питання актуалізувалися в ході міжурядових консультацій Польщі та України під час візитів Дональда Туска до Києва та Дениса Шмигаля до Варшави. На виконання розробленого в результаті міжурядових консультацій плану заходів Міністерство культури затвердило склад української частини українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті. Інформації щодо формування польської частини Робочої групи до Українського інституту національної памʼяті станом на 1 жовтня 2024 року не надходило.

Також нагадуємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.

Зазначене залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті.

Зі свого боку Український інститут національної памʼяті планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.

  • Глава Польщі Анджей Дуда наголосив, що не хоче створювати точки напруги між Варшавою та Києвом. Він розкритикував позицію міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша стосовно того, що Україні не варто очікувати вступу до ЄС без вирішення “Волинського питання”.
  • Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не стане членом ЄС , якщо не розв’яже “Волинське питання”.
  • Польща розглядає можливість тиску на Україну через питання Волинської трагедії в контексті її євроінтеграційних прагнень, повідомляє польський журналіст Марцін Терлік. За даними його джерел, під час нещодавніх переговорів у Києві президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський мали складну розмову на цю тему.

У Генштабі пояснили, чому стаються збої у мобільних телефонах під час тривог. Для підвищення ефективності впливу на противника застосовуються засоби підміни координат супутникової навігації GPS, котрі і спричиняють ці порушення.

Пресслужба Google повідомила, що знімки для оновлених карт, на яких видно місця дислокації українських військових, зробили ще у 2023 році.

Станом на 16:00 вівторка, 5 листопада, від початку доби на фронті відбулося 75 бойових зіткнень.

Троє російських агентів, які коригували ракетні удари по аеродрому на Прикарпатті, отримали по 13 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. Згідно з новими правилами, графіки відключення електроенергії не будуть застосовуватися до об’єктів сил безпеки та оборони, а також мобільних операторів.