Україна стала «легкою мішенню» для російських хакерів після скорочення допомоги США – Bloomberg

Зусилля США щодо допомоги Україні в захисті від російських кібератак були різко згорнуті через масштабні зміни політики адміністрації Дональда Трампа. Це викликало занепокоєння щодо послаблення життєво важливого кіберзахисту України перед обличчям загроз з боку Кремля.

Джерело: Bloomberg

Скорочення фінансування американських урядових установ і програм, що розпочалося незабаром після інавгурації Трампа, мало глобальний вплив, але особливо болісно відчулося в Україні. Адміністрація Трампа призупинила важливу військову допомогу Києву, обмежила обмін розвідданими та тиснула на президента Володимира Зеленського з вимогою погодитися на мирну угоду, яку критики вважають проросійською.

Лише за останні п’ять років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) спрямувало понад 200 мільйонів доларів на кіберзахист України. Агентство національної безпеки (АНБ) і Кіберкомандування США також надавали значну підтримку. Ця допомога вважалася критично важливою для захисту урядових структур, телекомунікаційних компаній та енергетичних об’єктів від атак у розпал війни.

Однак уже в перші місяці президентства Трампа USAID зазнало серйозних скорочень через реформи Департаменту урядової ефективності під керівництвом Ілона Маска. Тим часом сам Трамп дедалі більше втрачав терпіння до українського керівництва. На цьому тлі віцепрезидент Джей-Ді Венс цього тижня заявив, що США можуть припинити участь у мирних переговорах, якщо Росія та Україна не погодяться на запропоновану угоду, що ускладнить надання майбутньої кібердопомоги.

За словами восьми осіб, безпосередньо знайомих із ситуацією, які працювали над кіберзахистом на сотнях об’єктів по всій Україні, багато контрактів на технічну допомогу було анульовано або заморожено. Вони також поділилися раніше невідомими подробицями про наслідки цих дій для кібербезпеки України. Завдяки підтримці США вдалося зірвати російські диверсії на електростанціях та запобігти кібератакам на урядові установи, зокрема Кабінет міністрів.

Проте, за їхніми словами, заплановані поставки обладнання та програмного забезпечення для захисту української інфраструктури так і не дійшли до адресатів. Усі джерела наполягали на анонімності через побоювання переслідувань із боку адміністрації Трампа.

Скорочення допомоги у сфері кібербезпеки значно ослабило цифрові рубежі України, заявив київський експерт Єгор Аушев, який організував волонтерську “кібер-армію” для протидії російським атакам. За його словами, “раптове і неоголошене припинення співпраці” спричинило серйозні проблеми.

Водночас Державний секретар Марко Рубіо заявив, що зусилля USAID тепер спрямовані на те, щоб кожен долар допомоги сприяв безпеці, силі та процвітанню самих США. У цьому контексті Держдепартамент переглядає програми кібербезпеки, визначаючи ті, що найбільше відповідають цілям адміністрації Трампа.

Білий дім у відповідь на запит зазначив, що всі програми міжнародної допомоги проходять ревізію щодо їхньої відповідності новим пріоритетам. АНБ і Кіберкомандування США від коментарів утрималися. У березні Пентагон спростував повідомлення ЗМІ про те, що міністр оборони Піт Хегсет нібито наказав припинити наступальні кібероперації проти Росії.

В Україні Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації переадресувала питання про скорочення допомоги Міністерству закордонних справ, яке поки що не надало відповідь.

Американська кібердопомога охоплювала навчання, технічну підтримку, постачання обладнання та програмного забезпечення для десятків урядових установ, національного банку, ключових енергетичних і газових компаній, а також ядерних об’єктів. Це стало найбільшим джерелом допомоги Україні в галузі кібербезпеки. Частина проєктів стартувала ще за часів першої адміністрації Трампа і була спрямована, зокрема, на захист виборчої інфраструктури та дипломатичних мереж.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року USAID збільшила фінансування кіберпроектів, оскільки російські хакери посилили свої спроби вивести з ладу українські мережі.

Однак на початку 2025 року Департамент урядової ефективності США, очолюваний Маском, розпочав демонтаж USAID, звинувативши агентство у втручанні в політику інших країн і просуванні “радикальної лівої ідеології” — без надання жодних доказів.

Андрій Манкіш, український фахівець із кібербезпеки, який працював у фінансованих США проєктах, наголосив, що згортання американської допомоги негативно вплине на українські зусилля та сповільнить прогрес у критично важливих сферах. За його словами, багато проєктів були зупинені на півдорозі, підрядники звільнені до завершення робіт, а частина планів так і не втілилася у життя.

На початку вторгнення Кремль активно використовував кібератаки: так, хакери проникли в компанію Viasat Inc. у США, внаслідок чого українські військові і спецслужби втратили частину можливостей для координації дій. Одночасно українські урядові й фінансові сайти зазнавали DDoS-атак та шкідливого програмного впливу.

Втім, попри це, кібератаки не стали настільки вирішальним чинником у війні, як очікувалося. Завдяки багаторічній підготовці й накопиченому досвіду захисту, зокрема після великих атак 2015–2016 років, Україна змогла зміцнити свій кіберзахист.

• Понад 80 афганських жінок, які втекли від режиму “Талібану” та навчалися в Омані, опинилися під загрозою примусового повернення до Афганістану після припинення фінансування їхніх стипендій Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).