Україна та Албанія підписали угоду про гарантії безпеки
Джерело: Володимир Зеленський/Facebook
21 січня президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, під час якої сторони підписали Угоду про довгострокову співпрацю та підтримку між країнами.
Зустрівся з Прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою в Давосі. Підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між нашими країнами, — повідомив глава держави.
Албанія надає Україні військову та гуманітарну допомогу з початку повномасштабного вторгнення та продовжить підтримку протягом усього десятирічного терміну угоди. Також Албанія зробить свій внесок у коаліцію винищувачів.
Дякую Албанії за підтримку нашого євроінтеграційного шляху, посилення наших позицій на полі бою та наближення справедливого й тривалого миру для України.
З початку повномасштабного російського вторгнення Албанія надає Україні військову та гуманітарну допомогу й продовжуватиме підтримку протягом усього десятирічного терміну дії документа.
Зокрема, країна зробить внесок у коаліцію винищувачів – забезпечуватиме мовну підготовку українських пілотів і технічного персоналу.
Крім того, держави працюватимуть над поглибленням оборонно-промислової співпраці. Зокрема, ідеться про спільне виробництво з локалізацією в Україні.
Окремі розділи стосуються економічного партнерства, взаємодії у сфері безпеки, притягнення Росії до відповідальності, відшкодування збитків, санкцій проти РФ та співпраці у відбудові України.
Крім того, Албанія закріплює підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО та Формули миру.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Ми повідомляли, що 27 червня 2024 року, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
Станом на 21 січня 2025 року укладено 28 угод — сім з країнами “Групи семи”, 20 з країнами, що приєдналися до декларації, а також з Європейським Союзом.
- 8 липня 2024 року Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
- 13 червня 2024 року президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
- 27 червня 2024 року у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
- 22 липня 2024 року президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готує нові угоди про співпрацю у сфері безпеки з партнерами.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.