Україна та Чехія офіційно розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки

Джерело: Офіс президента

18 квітня українська та чеська сторони офіційно розпочали переговори про безпекову угоду, передбачену Спільною декларацією про підтримку України, яку підписали під час Вільнюського саміту НАТО.

Чеську сторону представляв генеральний директор з питань безпеки та багатосторонніх відносин Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Давид Конецький.

Чехія демонструє незмінне лідерство у підтримці України та заохочує інших партнерів до реалізації сміливих і важливих ініціатив, зокрема щодо постачання нашій країні боєприпасів. В ОП наголосили, що також відчувається потужна підтримка Чехії на шляху до майбутнього членства України в ЄС і НАТО.

Сторони засвідчили прогрес у підготовці проєкту майбутньої безпекової угоди, обмінялися баченням її змістового наповнення, зокрема щодо посилення співпраці в галузі ОПК, а також узгодили графік подальших переговорів, щоб лідери двох країн могли підписати угоду найближчим часом.

Нещодавно, під час зустрічі у Вільнюсі президент Володимир Зеленський та президент Чехії Петр Павел обговорили готовність укласти двосторонню безпекову угоду.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.

Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.

Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.

Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.

Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.

Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.