Україна та Чехія офіційно розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки
Джерело: Офіс президента
18 квітня українська та чеська сторони офіційно розпочали переговори про безпекову угоду, передбачену Спільною декларацією про підтримку України, яку підписали під час Вільнюського саміту НАТО.
Чеську сторону представляв генеральний директор з питань безпеки та багатосторонніх відносин Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Давид Конецький.
Чехія демонструє незмінне лідерство у підтримці України та заохочує інших партнерів до реалізації сміливих і важливих ініціатив, зокрема щодо постачання нашій країні боєприпасів. В ОП наголосили, що також відчувається потужна підтримка Чехії на шляху до майбутнього членства України в ЄС і НАТО.
Сторони засвідчили прогрес у підготовці проєкту майбутньої безпекової угоди, обмінялися баченням її змістового наповнення, зокрема щодо посилення співпраці в галузі ОПК, а також узгодили графік подальших переговорів, щоб лідери двох країн могли підписати угоду найближчим часом.
Нещодавно, під час зустрічі у Вільнюсі президент Володимир Зеленський та президент Чехії Петр Павел обговорили готовність укласти двосторонню безпекову угоду.
Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.
11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
- 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 5 лютого у Києві провели третій раунд переговорів із Нідерландами щодо укладення угоди про гарантії безпеки. Зокрема сторони узгодили подальші дії стосовно фіналізації домовленостей.
- Україна та Португалія вже у найближчому майбутньому домовилися розпочати переговори щодо укладення угоди про гарантії безпеки.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.