Україна та Литва обговорили механізми спрямування вилучених активів РФ на потреби України
Джерело: Міністерство фінансів України
Міністри фінансів України та Литви обговорили механізми спрямування вилучених активів РФ на потреби України.
Сьогодні, 7 березня, міністр фінансів України Сергій Марченко провів робочу зустріч з міністеркою фінансів Литви Гінтаре Скайсте під час її візиту до України.
Під час зустрічі сторони обговорили поточну економічну ситуацію в Україні, потреби державного бюджету у 2024 році та механізми спрямування на користь України вилучених активів Росії.
Сергій Марченко подякував уряду та народу Литви за допомогу Україні та висловив сподівання на подальшу активну співпрацю країн.
“Литва була однією з перших країн, що підтримали Україну на початку повномасштабного вторгнення, зокрема надавши військову та гуманітарну допомогу, а також запровадивши ряд санкцій проти РФ. Ми вдячні уряду Литви за комплексну підтримку, яка продовжує сприяти стійкості нашої держави в умовах постійних викликів”, – зазначив міністр фінансів України.
Від початку повномасштабної війни уряд Литви спрямував Україні близько 20 млн євро прямої бюджетної підтримки. Варто зазначити, що за рівнем наданої допомоги відносно власного ВВП, Литва займає одне з перших місць серед усіх країн світу – понад 1,5%.
Також Сергій Марченко наголосив, що в умовах нинішньої невизначеності щодо залучення зовнішнього фінансування, уряд України надзвичайно цінує внесок Литви у консолідацію уваги до нагальних потреб нашої держави на міжнародній арені.
Окремо сторони приділили увагу питанню використання арештованих активів РФ на користь України, зокрема у процесі відновлення.
“Заморожені активи РФ мають стати фундаментом для подальшого фінансування відновлення та відбудови України. Це є ще одним з кроків для того, щоб примусити агресора нести відповідальність за скоєні ним злочини. Маємо сподівання, що наші союзники зможуть знайти рішення та реалізувати механізми для спрямування конфіскованих активів Росії на користь України”, – додав міністр фінансів.
За даними Служби розслідування фінансових злочинів (FNTT) Міністерства внутрішніх справ Литви, від лютого 2022 року литовський уряд арештував активи Російської Федерації та Білорусі на суму понад 100 млн євро.
Зі свого боку, Гінтаре Скайсте наголосила, що уряд Литви буде продовжувати і надалі стояти пліч-о-пліч з Україною, надаючи відповідну необхідну підтримку.
Міністерства фінансів України та Литви проводять активну роботу задля впровадження необхідних заходів з мобілізації фінансової допомоги, зокрема у межах міжвідомчої Координаційної Платформи Донорів.
Нагадаємо, що 14 лютого, під час восьмого засідання Платформи Литва вперше долучилася до заходу у ролі спостерігача.
- Велика Британія готова позичити Україні всі заморожені активи російського Центробанку.
- За даними ЗМІ, упродовж двох тижнів Європейська комісія оголосить офіційну позицію щодо використання доходів заморожених активів Росії. Імовірно, що кошти будуть спрямовані на закупівлю озброєння Україні.
- За даними джерел президент США Джо Байден прагне, аби до саміту країн G7 лідери Великої сімки дійшли згоди щодо надання допомоги Україні з заморожених активів РФ.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.