Україна та НАТО домовилися про втілення спільних проєктів в оборонній індустрії

Джерело: МЗС України

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками участі в першому в історії засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ заявив, що Україна та НАТО домовилися про втілення спільних проєктів в оборонній індустрії.

“Настав час стратегічних рішень. Сильна та тривка підтримка України дозволить наблизити перемогу та завершення війни”, – заявив міністр.

Глава МЗС України наголосив, що європейська оборонна промисловість вимагає термінового посилення завдяки створенню спільного простору оборонних індустрій Європи, який об’єднає промисловість держав євроатлантичної спільноти та країн-однодумців.

Міністр нагадав, що Україна провела у вересні успішний Форум оборонних індустрій, який обʼєднав 252 провідні оборонні компанії світу та започаткував десятки партнерств з українськими виробниками.

“Україна вже в рази збільшила власне виробництво зброї. Нині нам потрібні ваші рішення в цьому ж напрямі. Якомога швидші та рішучіші”, – сказав Дмитро Кулеба.

Міністр зазначив, що Україні нині необхідні перевага в повітрі, удосконалені засоби радіоелектронної боротьби, контрбатарейні можливості, нові протимінні технології та розширені можливості тренування.

Зокрема, очільник МЗС України закликав союзників НАТО продовжити посилення протиповітряної оборони України для захисту українських міст і селищ, а також надати додаткові гаубиці, артилерійські системи, РСЗВ, броньовані машини, дрони та далекобійні ракети.

Міністр висловив вдячність державам-членам НАТО за військову підтримку України, привітав створення коаліції ППО та закликав усі держави виділити ресурси на її посилення.

За підсумками засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ ухвалено заяву, ключовим положенням якої стала розробка нових проєктів у сфері оборонної промисловості, розвитку і впровадження сучасних технологічних рішень, підтримка зусиль щодо гуманітарного розмінування, а також медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.