Україна та Туреччина спільно обговорили екологічні наслідки аварії російських танкерів
Джерело: Міндовкілля
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук провела зустріч з послом Туреччини в Україні Мустафою Левентом Більгеном. Сторони обговорили наслідки аварії російських танкерів у Чорному морі та порушення РФ морського права.
Триває ретельний збір даних та аналіз спеціалістами УкрНЦЕМ радіолокаційних знімків за допомогою супутників Sentinel-1, німецького та іспанського TerraSAR-X і PAZ, прогнозу поширення забруднення з урахуванням поточних та прогнозних гідрометеорологічних умов, а також типу та кількості нафтопродуктів, – повідомила міністерка.
За даними УкрНЦЕМ, мазут, який потенційно міг дістатися північно-західного шельфу Чорного моря, наразі перебуває у вигляді згустків через низьку температуру води. Ці згустки мазуту поступово збільшують свою вагу та заглиблюються. З потеплінням ситуація може змінюватися, тому країни Чорноморського регіону мають здійснювати постійний моніторинг за розвитком ситуації та реагувати на загрози.
Так, 13 січня іспанським супутником PAZ зроблено знімок біля західного узбережжя Криму, район Каламітської затоки. На даному знімку не спостерігаються можливі мазутні плями.
14 січня супутником Sentinel-1 зроблено знімок у північно-західній частині Чорного моря, чорні ділянки біля мису Тарханкут можуть вказувати на наявність мазутних плям. Довжина цієї ділянки становить близько 10 км.
Також, 14 січня німецьким супутником TerraSAR-X також було зроблено знімок біля мису Тарханкут. На збільшеному фрагменті також видно чорні ділянки, які можуть вказувати на наявність мазутних плям.
Своєю чергою, посол Туреччини запевнив, що підтримує ініціативи України та інформуватиме турецьку сторону про наслідки аварії та позицію Міндовкілля.
Порушення Росією морського права є системним і потребує втручання на міжнародній арені. РФ багато років використовує річкові танкери у морі і сьогодні тримає в ізоляції офіційні дані щодо аварії. Це створює додаткові проблеми для участі країн Чорноморського басейну у подоланні наслідків, – зауважила Гринчук.
Мустафа Левент Більген акцентував, що захист екосистем Чорного моря є спільною справою Туреччини та України. Жодна країна Чорноморського басейну не захищена. За словами посла, яскравим свідченням цього є те, що Туреччина бореться з морськими мінами на своїх узбережжях. Це є беззаперечним свідченням впливу російської війни далеко за межами територій бойових дій.
Розлив мазуту стався 15 грудня в Керченській протоці, коли під час шторму затонули танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”.
Загалом на борту обох суден перебувало близько 9,2 тисячі тонн нафтопродуктів.
Зауважимо, міжнародна екологічна організація Greenpeace попередила про можливість масштабної техногенної катастрофи у Чорному морі через розлив російських нафтопродуктів у Керченській протоці.
- На тимчасово окупованій російськими військами території Запорізької області виявлено дві ділянки забруднені мазутом з російських танкерів, які затонули в Чорному морі.
- До національного природного парку “Тузлівські лимани”, розташованого в Одеській області, прилетіли птахи, забруднені мазутом.
- В Криму зібрали 430 тонн забрудненого мазутом піску та ґрунту після аварії двох нафтових танкерів у Керченській протоці, яка сталася торік 15 грудня. У Севастополі з моменту цієї аварії зібрали 173 тонни, з яких 158,8 тонн були вивезені.
За даними синоптиків у вівторок, 3 лютого, в Україні без опадів, але з морозами.
Після опівночі 3 лютого російські окупанти вдарили по Харкову. Під ударом опинилась енергетична інфраструктура, сотні будинків залишились без опалення.
Уночі 3 лютого війська РФ завдали масованого удару по Києву. Є постраждалі та руйнування у низці районів.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.