Україна вперше долучилася до розробки Науково-технічної стратегії НАТО
Джерело: Міноборони
Фахівці системи Міноборони вперше взяли участь у розробці нового проєкту Науково-технічної стратегії НАТО завдяки привілейованому членству України в Організації НАТО з науки та технологій (STO).
У Міноборони пояснили, що науково-технічна стратегія є основним засадничим документом, що окреслює завдання, цілі Альянсу в цій сфері та механізми їх реалізації, а також визначає політику, яку впроваджуватиме Рада НАТО з науки та технологій у найближчі шість років.
Тож нині українські фахівці працюють над документом у співпраці з представниками STO.
Залученість наших фахівців засвідчує довіру та зацікавленість партнерів у більш тісній співпраці з науковцями системи Міноборони у сфері оборонних наукових досліджень і розробок. Консолідація зусиль та належна координація допоможе досягти прогресу в реалізації Науково-технічної стратегії НАТО, – прокоментував директор Департаменту військової освіти і науки Володимир Мірненко.
Він додав, що формування спільної наукової бази знань та проведення заходів наукової дипломатії сприятимуть євроінтеграційним процесам та загальній взаємосумісності з Альянсом. Крім того, це дасть змогу поліпшити оборонні спроможності України завдяки спільним науковим здобуткам і технологічним новаціям.
Довідка. STO – допоміжний орган НАТО, що працює для задоволення науково-технічних потреб Альянсу та держав-партнерів шляхом створення та розповсюдження передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував НАТО після саміту у Вільнюсі через те, що Україні не надали запрошення щодо членства в альянсі.
- Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
- У Силах безпеки та оборони України запроваджено 287 стандартів НАТО, що перевищує показники деяких держав-членів Альянсу.
3 жовтня через російські обстріли без електропостачання залишилися Дружківка, Костянтинівка та деякі райони Краматорська на Донеччині.
3 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
Українські розвідники перехопили свідчення чергового воєнного злочину окупаційної армії: російський солдат відкрив стрілянину в під’їзді багатоквартирного будинку на тимчасово окупованій Харківщині та смертельно поранив трьох місцевих мешканців.
Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.