Україна вперше долучилася до розробки Науково-технічної стратегії НАТО

Джерело: Міноборони

Фахівці системи Міноборони вперше взяли участь у розробці нового проєкту Науково-технічної стратегії НАТО завдяки привілейованому членству України в Організації НАТО з науки та технологій (STO).

У Міноборони пояснили, що науково-технічна стратегія є основним засадничим документом, що окреслює завдання, цілі Альянсу в цій сфері та механізми їх реалізації, а також визначає політику, яку впроваджуватиме Рада НАТО з науки та технологій у найближчі шість років.

Тож нині українські фахівці працюють над документом у співпраці з представниками STO.

Залученість наших фахівців засвідчує довіру та зацікавленість партнерів у більш тісній співпраці з науковцями системи Міноборони у сфері оборонних наукових досліджень і розробок. Консолідація зусиль та належна координація допоможе досягти прогресу в реалізації Науково-технічної стратегії НАТО, – прокоментував директор Департаменту військової освіти і науки Володимир Мірненко.

Він додав, що формування спільної наукової бази знань та проведення заходів наукової дипломатії сприятимуть євроінтеграційним процесам та загальній взаємосумісності з Альянсом. Крім того, це дасть змогу поліпшити оборонні спроможності України завдяки спільним науковим здобуткам і технологічним новаціям.

Довідка. STO​ – допоміжний орган НАТО, що працює для задоволення науково-технічних потреб Альянсу та держав-партнерів шляхом створення та розповсюдження передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій.

Прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія веде переговори з іншими країнами стосовно можливого імпорту нафтопродуктів.

Міністерство оборони запускає перший етап проєкту “Базовий рівень”, котрий передбачає мінімально гарантоване щомісячне забезпечення бойових підрозділів безпілотниками.

Правоохоронці провели новий етап операції “Опікун”, у межах якого підозри отримали ще 82 особи, причетні до схем ухилення від мобілізації.

До довічного позбавлення волі з конфіскацією майна засудили жителя Херсона, котрий після деокупації передавав росіянам розвідувальну інформацію про Сили оборони та ситуацію у місті.

Україна отримала ще 3,9 млрд євро від Європейського Союзу. Кошти спрямують на виробництво дронів, посилення ОПК та забезпечення потреб фронту, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.