Україна вперше долучилася до розробки Науково-технічної стратегії НАТО
Джерело: Міноборони
Фахівці системи Міноборони вперше взяли участь у розробці нового проєкту Науково-технічної стратегії НАТО завдяки привілейованому членству України в Організації НАТО з науки та технологій (STO).
У Міноборони пояснили, що науково-технічна стратегія є основним засадничим документом, що окреслює завдання, цілі Альянсу в цій сфері та механізми їх реалізації, а також визначає політику, яку впроваджуватиме Рада НАТО з науки та технологій у найближчі шість років.
Тож нині українські фахівці працюють над документом у співпраці з представниками STO.
Залученість наших фахівців засвідчує довіру та зацікавленість партнерів у більш тісній співпраці з науковцями системи Міноборони у сфері оборонних наукових досліджень і розробок. Консолідація зусиль та належна координація допоможе досягти прогресу в реалізації Науково-технічної стратегії НАТО, – прокоментував директор Департаменту військової освіти і науки Володимир Мірненко.
Він додав, що формування спільної наукової бази знань та проведення заходів наукової дипломатії сприятимуть євроінтеграційним процесам та загальній взаємосумісності з Альянсом. Крім того, це дасть змогу поліпшити оборонні спроможності України завдяки спільним науковим здобуткам і технологічним новаціям.
Довідка. STO – допоміжний орган НАТО, що працює для задоволення науково-технічних потреб Альянсу та держав-партнерів шляхом створення та розповсюдження передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував НАТО після саміту у Вільнюсі через те, що Україні не надали запрошення щодо членства в альянсі.
- Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
- У Силах безпеки та оборони України запроваджено 287 стандартів НАТО, що перевищує показники деяких держав-членів Альянсу.
Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.
Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.
3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.
У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.
До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.