Україна втрачає 25 млн грн щодня через затримку з підписанням закону про акцизи — нардеп

Джерело: народний депутат Ярослав Железняк

Державний бюджет України щодня втрачає близько 25,2 мільйона гривень через затримку з підписанням президентом закону №11090 про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Вже минуло 27 днів, як цей законопроєкт, схвалений Верховною Радою, залишається без підпису.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, призводить до значних фінансових втрат. За його підрахунками, за шість днів 2024 року бюджет недоотримав понад 151 мільйон гривень. Він додав, що таку ситуацію в політичній практиці називають “кишеньковим вето”, коли закон не підписується і не ветується, порушуючи строки.

Що передбачає законопроєкт

Законопроєкт №11090 вносить зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

  • переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в євро;
  • продовження акцизного графіка до 2028 року для досягнення мінімального рівня ЄС (90 євро за 1000 сигарет);
  • впровадження диференціації ставок акцизу для тютюнових стіків порівняно зі звичайними сигаретами.

За словами голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева, мета закону — гармонізація податкового законодавства з нормами ЄС, зокрема відповідно до вимог Директиви 2011/64/ЄС.

Однак у процесі голосування залишилися спірні моменти. Народний депутат Олексій Гончаренко зауважив, що парламент не підтримав вирівнювання акцизів для електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну (ТВЕНів). На його думку, це рішення позбавляє державу додаткових 20 мільярдів гривень доходу, які могли б бути спрямовані на потреби армії.

Перегляд акцизів має на меті не лише виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС, але й забезпечення стабільності державного бюджету. Це також частина заходів, узгоджених із Міжнародним валютним фондом, що дозволить Україні отримувати додаткове фінансування для соціальних і гуманітарних потреб.

Згідно з планом, ухваленим у 2018 році, акцизи на тютюнові вироби мали зрости на 20% щорічно, щоб у 2025 році досягти мінімального рівня ЄС. Проте через девальвацію та інші економічні чинники рівень оподаткування залишатиметься нижчим, ніж потрібно, що й зумовило необхідність перегляду ставок.

Затримка з підписанням закону уповільнює імплементацію цих змін, що впливає на виконання фіскальних зобов’язань України перед партнерами.

Інженери з Каліфорнійського університету в Санта-Крусі розробили революційний пристрій під назвою a-Heal, який поєднує штучний інтелект, візуалізацію та біоелектроніку для швидшого відновлення ран. Пристрій постійно моніторить стан рани, діагностує стадії загоєння та застосовує персоналізовані лікування, такі як медикаменти чи електричні поля. Доклінічні випробування показали, що загоєння відбувається приблизно на 25% швидше, ніж за стандартного догляду, що відкриває нові перспективи для терапії хронічних ран.

Вчені заявили, що череп, знайдений у Китаї, ставить під сумнів усталену часову шкалу еволюції людини.

У російському федеральному бюджеті частка витрат на обслуговування державного боргу в 2026 році сягне 8,8%, перевищивши сумарні асигнування на освіту та охорону здоров’я. Цей показник зросте до 9,1% у 2028 році, що свідчить про стрімке нарощування боргового навантаження, яке з початку повномасштабної війни в Україні зросло приблизно удвічі порівняно з 2021 роком.

Президент США Дональд Трамп підписав виконавчий указ, який схвалює продаж американських операцій TikTok консорціуму місцевих інвесторів, роблячи популярну платформу “повністю американською”. Це рішення дозволяє відокремити додаток від китайської материнської компанії ByteDance, запобігаючи потенційній забороні в країні.

Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Захід продовжуватиме тиснути на Росію через військову допомогу Україні, санкції та збільшення оборонних витрат союзників.