Україна змінила тактику контрнаступу: в ISW назвали причини

Джерело: ISW

Українські сили скоригували стратегію контрнаступу, щоб мінімізувати втрати та надалі завдавати ударів по російських підрозділах.

Нещодавно видання The New York Times опублікувало матеріал, в якому йшлося, що згідно з оцінками анонімних американських і європейських посадовців, російська армія протягом перших двох тижнів контрнаступу ЗСУ знищили до 20% озброєння, яке Україні надали західні партнери.

Посилаючись на офіційних осіб, видання написало, що рівень втрат знизився до 10% протягом наступних тижнів через зміну української стратегії. Воїни ЗСУ змінили тактику і зосередились на виснаженні російських сил артилерією і ракетами дальнього радіусу дії замість широкомасштабних штурмів.

Це підтверджує і заява Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного від 14 липня про те, що посилення українського непрямого вогню може як “притиснути російські зусилля, так і звести до мінімуму українські втрати”.

За попередньою оцінкою аналітиків від 4 липня, українські підрозділи, схоже, зосереджуються на створенні “асиметричного вектору втрат”, зберігаючи живу силу ціною повільнішого звільнення територій та поступово виснажуючи живу силу і запаси техніки росіян.

“Українські військові, ймовірно, вдосконалювали свою контрнаступальну стратегію впродовж декількох тижнів. Більш масштабні наслідки цих коригувань тільки зараз стають зрозумілими для деяких спостерігачів”, – йдеться у звіті.

На думку фахівців, Україна, ймовірно, продовжуватиме коригувати свою стратегію та її реалізацію протягом усього контрнаступу для забезпечення подальшого прогресу.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.