Україна змінила тактику контрнаступу: в ISW назвали причини
Джерело: ISW
Українські сили скоригували стратегію контрнаступу, щоб мінімізувати втрати та надалі завдавати ударів по російських підрозділах.
Нещодавно видання The New York Times опублікувало матеріал, в якому йшлося, що згідно з оцінками анонімних американських і європейських посадовців, російська армія протягом перших двох тижнів контрнаступу ЗСУ знищили до 20% озброєння, яке Україні надали західні партнери.
Посилаючись на офіційних осіб, видання написало, що рівень втрат знизився до 10% протягом наступних тижнів через зміну української стратегії. Воїни ЗСУ змінили тактику і зосередились на виснаженні російських сил артилерією і ракетами дальнього радіусу дії замість широкомасштабних штурмів.
Це підтверджує і заява Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного від 14 липня про те, що посилення українського непрямого вогню може як “притиснути російські зусилля, так і звести до мінімуму українські втрати”.
За попередньою оцінкою аналітиків від 4 липня, українські підрозділи, схоже, зосереджуються на створенні “асиметричного вектору втрат”, зберігаючи живу силу ціною повільнішого звільнення територій та поступово виснажуючи живу силу і запаси техніки росіян.
“Українські військові, ймовірно, вдосконалювали свою контрнаступальну стратегію впродовж декількох тижнів. Більш масштабні наслідки цих коригувань тільки зараз стають зрозумілими для деяких спостерігачів”, – йдеться у звіті.
На думку фахівців, Україна, ймовірно, продовжуватиме коригувати свою стратегію та її реалізацію протягом усього контрнаступу для забезпечення подальшого прогресу.
- Напередодні білоруський уряд та незалежні джерела підтвердили, що до РБ прибули інструктори приватної військової компанії “Вагнер”, які раніше дислокувались в Африці. Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що прибуття вагнерівських інструкторів до Білорусі свідчить про підготовку до розгортання у країні регулярних сил ПВК.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.