«Українці боролися за це понад 300 років»: фракція «ЄС» про заборону московської церкви
Джерело: “Європейська Солідарність”
Фракція “Європейська Солідарність” відреагувала на прийняття закону про заборону УПЦ МП. Депутати вбачають в цьому значну перемогу України та всіх, хто боровся за її незалежність протягом багатьох століть.
“Ми, українці, боролися за це більше 300 років. Наша команда боролася за це 10 років, долаючи перешкоди, брехню – нібито хтось проти у Вашингтоні, в Європі”, – сказав лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко.
Він додав, що понад 80% українців підтримують ідею того, щоб в Україні була єдина помісна Православна церква України.
“Ви не уявляєте, наскільки я тішуся, що сьогодні весь зал об’єднано голосує закон про заборону п’ятої колони в Україні. Це перемога всього українського народу, перемога української держави. І врешті-решт, перемога здорового глузду. Армія, мова, віра стали зараз загальнонаціональною ідеєю. Я дякую всім політичним силам та кожному народному депутату, який натиснув кнопку за цей закон”, – розповів п’ятий Президент України.
УПЦ МП, на думку депутатів, є інструментом впливу Росії. Саме тому важливо позбутись цього. Символічно також, що законопроєкт прийняли за кілька днів до Дня Незалежності України.
“Напередодні Дня Незалежності це дуже важливий крок на шляху до свободи. На шляху до “Геть від Москви”! Ми долаємо цю неволю, якій 300 років, ми врешті-решт відірвемося і в церковному плані від Москви, ми припинимо діяльність РПЦ в Україні, яка є інструментом російського імперіалізму”, – впевнений народний депутат Володимир В’ятрович.
У фракції також прокоментували діяльність тих, хто виступив проти цього законопроєкту.
“Ті, хто виступають проти цього, виступають проти України, виступають проти віковічних прагнень українського народу мати сильну, помісну церкву, захищену від Москви, від Росії, від окупантів спільно з іншими вільними народами Європи”, – говорить нардеп Микола Княжицький.
Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.
У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ МП підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики фіналізував документ та підготував його до другого читання.
- Міністерство культури та інформаційної політики нині працює над поверненням усіх українських святинь під державне управління. Водночас УПЦ московського патріархату досі продовжує користуватися Почаївською та Святогірською лаврами.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.