«Україні вирішувати, як вести цю війну»: у Держдепартаменті США прокоментували атаки БпЛА на Москву
Джерело: пресслужба Держдепартаменту США
Речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що Штати не закликають до завдання ударів за межами української території та не допомагають їх здійснювати, однак залишають право Україні самостійно вирішувати, як саме протистояти російській агресії.
“Україні вирішувати, як вести цю війну,” – зауважив посадовець, відповідаючи на запитання, чи підтримує Вашингтон атаки, подібні тій, що була здійснена на діловий центр “Москва-Сіті” вночі 30 липня.
Водночас журналіст натякнув, що Україна нібито прагне “атакувати мирні цілі”.
Своєю чергою, Міллер відповів: “Коли справа доходить до ударів по цивільних центрах, то це українська цивільна інфраструктура стає ціллю знову і знову. Українське цивільне населення вбито на цій війні. Школи, лікарні, житлові будинки. Я можу продовжувати список”.
Як повідомляли Букви, в ніч на 30 липня у Москві пролунав вибух. Пошкоджено фасади на двох офісних вежах “Москва-Сіті”. Мер Москви Сергій Собянін заявив про “атаку українських безпілотників”.
- Уночі 1 серпня – вдруге за декілька днів – російську столицю атакували безпілотники. Є влучання у будівлю “Москва-Сіті”, де розташовані офіси декількох російських міністерств.
- Увечері 30 липня під Таганрогом Ростовської області РФ упав і загорівся невідомий безпілотник, внаслідок чого, за інформацією росЗМІ, є постраждалі серед цивільного населення.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.