«Україні вирішувати, як вести цю війну»: у Держдепартаменті США прокоментували атаки БпЛА на Москву

Джерело: пресслужба Держдепартаменту США

Речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що Штати не закликають до завдання ударів за межами української території та не допомагають їх здійснювати, однак залишають право Україні самостійно вирішувати, як саме протистояти російській агресії.

“Україні вирішувати, як вести цю війну,” – зауважив посадовець, відповідаючи на запитання, чи підтримує Вашингтон атаки, подібні тій, що була здійснена на діловий центр “Москва-Сіті” вночі 30 липня.

Водночас журналіст натякнув, що Україна нібито прагне “атакувати мирні цілі”.

Своєю чергою, Міллер відповів: “Коли справа доходить до ударів по цивільних центрах, то це українська цивільна інфраструктура стає ціллю знову і знову. Українське цивільне населення вбито на цій війні. Школи, лікарні, житлові будинки. Я можу продовжувати список”.

Як повідомляли Букви, в ніч на 30 липня у Москві пролунав вибух. Пошкоджено фасади на двох офісних вежах “Москва-Сіті”. Мер Москви Сергій Собянін заявив про “атаку українських безпілотників”.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.