Українське Дунайське пароплавство побудувало ще одну великотоннажну SLG–баржу

Джерело: Мінінфраструктури

Українське Дунайське пароплавство побудувало вже другу великотоннажну SLG–баржу з використанням старих ліхтерних суден (малих сорокаметрових барж).

Першу спущено на воду в кінці 2023 року. Для будівництва баржі тоннажністю 2200 тонн використовують сорокаметрові ліхтерні баржі, які раніше через економічну недоцільність простоювали або використовувалися не за призначенням.

Повноцінна річкова SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.

Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що у 2023 році команда Українського Дунайського пароплавства вперше за тривалий час розпочала будівництво несамохідного флоту.

За його словами, на балансі підприємства залишилося понад 80 ліхтерів, частина з яких здають в оренду в якості так званих “проставок” між суднами та причалом. Але більшість гниє, витягуючи з компанії кошти на якірний збір, аварійні ремонти тощо.

 “Використання ліхтерів як донорів для створення нових SLG-суден дає нам можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля. Всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні. Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики та експорту зерна”, – пояснив очільник Мінінфраструктури Олександр Кубраков.

Також він зауважив, що баржі будуються за рахунок власних коштів Українського Дунайського пароплавства, без залучення бюджетного фінансування.

Вантажопідйомність оновленої SLG-баржі становить 2200 тонн, довжина – 76,5 метра, осадка – 3,1 метра. Будівництво барж типу SLG з ліхтерів-донорів відбувається у кілька етапів.

Спочатку проводиться оцінка суден-донорів, потім їх доставляють на завод, де проводиться ревізія суден на предмет виявлення дефектів і пошкоджень. Після цього розпочинається ремонт корпусів суден, палубних механізмів та горловин.

Потім здійснюється відрізка кормових частин суден-донорів, їх стикування та випробування відсіків. Далі – фарбування корпусу, переобладнання системи осушення, пожежогасіння, прокладання кабельтраси, переобладнання носової частини корпусу.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.