Українські історики відреагували на плани Польщі прирівняти ОУН-УПА до нацизму і комунізму
Джерело: Український інститут національної пам’яті
Представники історичної спільноти України опублікували відкриту заяву щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні прирівняти УПА та ОУН(б) до тоталітарних режимів нацизму та комунізму.
Підписанти вказують, що в Україні із занепокоєнням сприйняли цю законодавчу ініціативу. При цьому, ініціатори цих нововведень односторонньо визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією.
Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до цього.
Також поки немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.
“Досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці”, – наголошують в заяві.
Українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, щоб посприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.
Історики вказують, що відповідно до чинної практики, українській стороні доведеться вживати дзеркальних заходів. Зокрема, щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочини проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки.
Підписанти переконані, що можлива ескалація такого протистояння зіграє на руку російській стороні. Найкращим шляхом розв’язання питань називають продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн для гідного вшанування пам’яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.
Наразі звернення підписали понад 40 істориків, зокрема голова УІНП Олександр Алфьоров, історик та військовий Вахтанг Кіпіані, доктор історичних наук Ярослав Грицак, автор YouTube-каналу “Історія без міфів” Владлен Мараєв, головний редактор “Локальної історії” Віталій Ляска.
Що передувало
29 вересня президент Польщі Кароль Навроцький подав до парламенту законопроєкт про запобігання “пропаганді бандеризму” та “запереченню волинських злочинів”.
Паралельно до Кримінального кодексу Польщі пропонується додати статтю, яка прирівнюватиме “пропаганду ідеології” ОУН-УПА до пропаганди тоталітаризму та підбурювання до ненависті.
“Метою цих законодавчих мін є протидія поширенню на території Республіки Польща неправдивих заяв щодо злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині“, – йдеться в поясненні до законопроєкту Навроцького.
- Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що з країни депортують 57 українців після заворушень на концерті білоруського репера Макса Коржа. Деякі відвідувачі концерту розгорнули червоно-чорний прапор.
- В українському МЗС зреагували на рішення Сейму Польщі про встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”.
Під час одного з епізодів “плівок Міндіча” президент Володимир Зеленський зателефонував Герману Галущенку після повідомлення Тимура Міндіча.
Президент Ізраїлю Ісаак Герцог отримав листа від президента США Дональда Трампа, в якому той закликає помилувати прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав захід колишньому директору з безпеки “Енергоатома” Дмитру Басову у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 млн гривень
За даними прокурора САП, Тимур Міндіч та Сергій Шефір обговорювали, де взяти кошти на заставу для колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, підозрюваного в отриманні хабаря та зловживання службовим становищем.
Німеччина надасть Україні додаткові 40 мільйонів євро на зимову підтримку через російські обстріли інфраструктури. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.