Український легіон розпочав набір добровольців у Польщі

Джерело: пресслужба Міноборони

У Польщі відкрився перший рекрутинговий центр на базі Консульства України в Любліні і працює щодня з 9:00 до 17:00 без перерв.

Зауважується, що на місці діє військово-лікарська комісія (ВЛК). Підготовка добровольців проходить на полігоні, наданому польською стороною.

 Україна забезпечує форму та тилове забезпечення, Польща — озброєння і техніку, – зазначили у Міноборони.

Процес для добровольців:

  • підписання контракту
  • 35-денне навчання на полігоні
  • подальше підвищення кваліфікації на базах НАТО в Європі

Подати заявку можна через офіційний сайт legion.army.gov.ua або в консульствах та посольствах України.

Додамо, нещодавно віцепрезидент Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що до Українського легіону у Польщі зголосилось “занадто мало” українців.

Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, є занадто малою. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося, – сказав він.

Косіняк-Камиш зазначив, що Польща вже підготувала приблизно 20 тисяч українських військових, яких згодом відправили на фронт. Він додав, що Польща й надалі готова навчати українських солдатів.

Ми до цього підготувалися. Це було в рамках угоди, підписаної між Польщею та Україною, – сказав віцепрезидент.

Камиш також додав, що у польському суспільстві “викликає певні емоції” той факт, що є значна потреба в українських військових, а багато молодих чоловіків в Польщі, які говорять українською, не зголошуються йти до війська.

Нагадаємо, що в липні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що вже кілька тисяч людей виявили бажання приєднатися до Легіону.

Додамо, що угода між Україною і Польщею про гарантії безпеки передбачає створення в Польщі добровольчого легіону з можливістю участі громадян інших країн.

  • Депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України.
  • Варшава пропонує організувати військове навчання українців, котрі перебувають поза межами України, зокрема біженців, щоб вони могли посилити українське військо. Тоді як Прага нині ще оцінює цю ідею для Чехії, повідомила міністерка оборони Яна Чернохова.
  • Прем’єр-міністрка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що Литва може відмовити в наданні посвідки на проживання чоловікам з України, якщо Київ доведе їх ухилення від військової служби.

Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.

Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.

Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.