У Литві українським чоловікам можуть відмовити в отриманні посвідки на проживання
Джерело: Financial Times
Прем’єр-міністрка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що Литва може відмовити в наданні посвідки на проживання чоловікам з України, якщо Київ доведе їх ухилення від військової служби.
“Ми не будемо організовувати депортацію або шукати українських чоловіків у країні, тому що це було б не законно”, – заявила вона.
Проте того, кого Київ доведе в ухиленні від військової служби, може бути відмовлено в постійному проживанні в Литві.
Шимоніте також зазначила, що Європейський союз гарантував захист цим особам до березня 2025 року.
Водночас Литва висловлює готовність допомогти Україні в оновленні збройних сил. Країна наголосила на важливості того, щоб люди, які тривалий час воювали, могли відпочити.
Передумови
Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
Варто зазначити, що 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має проявити активність у питанні повернення своїх громадян чоловічої статі призовного віку, які зараз перебувають за кордоном. Він наголосив на важливості цього питання з огляду на поточні оборонні потреби України.
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн у своїй крайній заяві висловив категоричну незгоду щодо видавання Україні чоловіків-переселенців призовного віку. Будапешт не планує передавати Києву українських біженців.
Міністерство внутрішніх справ Естонії заявило, що не має наміру примусово висилати українських чоловіків призовного віку з протермінованими паспортами, які законно перебувають на її території, розповіла радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Аннелі Вікс.
Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту
Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.
- В Україні триває загальна мобілізація, і права тих, хто не виконує бойові завдання, можуть обмежити, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
- Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
- 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків. Раніше цього ж дня йому на підпис направили проєкт закону, котрий стосується військовослужбовців, які закінчили строкову службу у 2024 році та перебувають на службі під час дії воєнного стану.
- 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.