Відтепер чоловіки призовного віку отримуватимуть паспорти лише в Україні – постанова уряду

Джерело: постанова Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України заборонив пересилати за кордон паспорти громадянина України, а також закордонні паспорти для осіб чоловічої статі призовного віку. Відтепер така можливість передбачена виключно на території України.

Українські громадяни чоловічої статі від 18 до 60 років зможуть отримати паспорт України та закордонний паспорт у територіальних підрозділах Державної міграційної служби.

У Постанові Кабміну від 23 квітня 2024 р. № 443 змінами доповнили пункт після абзацу третього новими абзацами такого змісту: “Отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС. Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється”.

Водночас заборона не застосовується до осіб призовного віку, що мають інвалідність, хто має родичів з інвалідністю і супроводжує їх для виїзду за кордон. Також під обмеження не підпадають ті, хто супроводжує за кордон дітей, що мають певні захворювання, дітей-сиріт, а також громадяни, що мають статус постраждалих від російської агресії та котрі виїжджають за кордон для лікування.

Читайте також: Популізм чи боротьба з ухилянтами – про законність і наслідки рішення МЗС

З 23 квітня набуло чинности припинення консульських послуг, яке триватиме до офіційного роз’яснення закону про мобілізацію.

Згодом Міністерство закордонних справ України відповіло на поширені запитання щодо тимчасових обмежень у прийнятті нових заяв на надання консульських послуг.

З чим пов’язане таке рішення МЗС України саме зараз?

Нещодавно був ухвалений і підписаний закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набуде чинності 18 травня 2024 року.

Як пояснили у відомстві, робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, які після ухвалення законопроєкту потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог.

Крім того, згадані обставини сформували необхідність внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем Міністерства закордонних справ, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій.

Що саме тимчасово припинило робити МЗС і скільки це триватиме?

Відомство повідомило про тимчасове припинення з 23 квітня цього року прийому нових заяв на вчинення консульських дій від згаданої категорії громадян України (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну).

“Наголошуємо, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, та розв’язання у взаємодії з іншими причетними органами державної влади технічних питань, які виникли у ході імплементації норм та положень згаданого закону”, – йдеться в повідомленні.

При цьому в міністерстві закликали уважно стежити за оновленням офіційних ресурсів МЗС та закордонних дипломатичних установ України для отримання актуальної інформації щодо подальшого впровадження закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Якщо людина вже подала заяву до 23 квітня, чи означає це, що вона тепер не отримає послуги?

Ні, не означає. Як зазначили в МЗС, всі заяви про надання консульських послуг, подані до зазначеної дати, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі.

Чому тимчасові обмеження введені до вступу в дію нового закону про мобілізацію?

Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності.

Як бути, коли чоловік має подати заяву на вчинення консульський дій не собі, а дитині чи підопічній особі?

Запроваджені обмеження не застосовуються у разі, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа (оформлення паспорту для виїзду за кордон дитині/підопічній особі, реєстрація набуття дитиною громадянства України за народженням, реєстрація народження дитини тощо).

Якщо обмеження тимчасові, то коли вони будуть зняті?

Після набуття “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” чинності 18 травня 2024 року процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону.

Якщо чоловік призовного віку за кордоном оновив свої дані в ТЦК, чи зможе він отримати доступ до консульських послуг?

Мобілізаційний закон України, який набуде чинності 18 травня 2024 року, передбачає, що після оновлення даних військового обліку в ТЦК громадянин України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матиме доступ до консульських послуг згідно з законодавством у повному обсязі.

Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, нині визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення.

Якщо громадян України, який підпадає під дію закону, опинитися в надзвичайній ситуації за кордоном, невже він не отримає допомоги консулів?

Тимчасові обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном. Вони стосуються лише подання певною категорією громадян заяв на отримання певних консульських послуг у визначений період. У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі.

Чому МЗС вирішило тимчасово обмежити прийняття нових заяв щодо надання консульських послуг одній з категорії громадян?

“На МЗС вже давно покладається обов’язок з ведення військового обліку. Відповідні функції закордонних дипломатичних установ були визначені ще постановою КМУ від 7 грудня 2016 року”, – йдеться в матеріалі.

Разом з тим, на той момент законодавство розроблялося з урахуванням тогочасних реалій. Після спровокованої ескалацією російської агресії міграційною хвилею 2022 року закладені законодавством механізми військово-облікової роботи потребували докорінних змін, які лише частково вдалося врегулювати постановою КМУ від 30 грудня 2022 року. Вимагали оновлення також дотичні нормативно-правові документи.

Зараз, після масштабного пакету змін до мобілізаційних нормативних документів, МЗС та інші державні органи мають провести колосальний обсяг роботи задля їхньої належної імплементації.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило наплив мігрантів і переселенців до кордонів Європейського Союзу. Зокрема у листопаді 2023 року BBC з посиланням на дані Євростату повідомляло, що з початку війни з України до країн ЄС виїхало 650 тисяч чоловіків призовного віку.

Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту

Стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.

Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.

У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.

Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.

26 травня президент Володимир Зеленський звернувся до глави США Джо Байдена та китайського лідера Сі Цзіньпіна з закликом взяти участь у Глобальному саміті миру.

Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що європейські банки, працюючи у Росії, постають перед зростаючими ризиками. Нині США розглядають можливість посилення вторинних санкцій щодо банків, викритих у сприянні операціям у межах військових зусиль Росії.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили оперативну інформацію станом на 22.30 26 травня щодо російського вторгнення. Від початку доби на фронті відбулося 95 бойових зіткнень.

Президент Володимир Зеленський зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді 27 травня. Сторони мають намір підписати угоду щодо гарантій безпеки для України. Текст документа погодили 7 травня.

Представники розвідки США та союзників відслідковують зростання кількості диверсійних операцій у Європі з боку РФ. Дії РФ є частиною російської кампанії з підриву постачання озброєння Україні.