Україну вперше обрали до складу Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
22 листопада Україну вперше обрали до складу Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.
Нагадаємо, у липні 2022 року Україна представила свою кандидатуру на вибори до складу Комітету всесвітньої спадщини на період 2023-2027 років.
“Це історична для України подія та важливий крок в розвитку та захисті культурної та природної спадщини України. Дякуємо країнам-учасницям Конвенції за висловлене солідарне рішення на підтримку України. Зараз важливіше, ніж будь-коли, об’єднатися для захисту нашої культурної спадщини”, – заявив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Обрання України до Комітету всесвітньої спадщини відкриває нові можливості для активної участі у реалізації Конвенції, зокрема, приймати рішення щодо використання Фонду всесвітньої спадщини та включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини та Списку всесвітньої спадщини під загрозою.
Ратифікована Україною у 1988 році Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини сприяє ефективній охороні та збереженню культурної і природної спадщини на території нашої країни.
У Мінкульті зазначили, що діючи власними зусиллями та максимально використовуючи наявні ресурси, Україна впроваджує міжнародну допомогу і співробітництво в фінансовому, художньому, науковому та технічному відношеннях для активної популяризації спадщини країни.
- 15 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що Росію, вперше в історії, виключили з Виконавчої ради ЮНЕСКО.
- Місія ЮНЕСКО розпочала роботу в Чернігові, аби оцінити пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських ракетних атак.
- Місія ЮНЕСКО готує звіт про наслідки ракетних ударів по всесвітній спадщині в Одесі. Надалі інформацію залучать під час зустрічі країн-учасниць Гаазької конвенції у грудні, її можуть використати як доказ у міжнародних судах.
У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах про припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з главою Росії Володимиром Путіним 3 липня.
У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.
Німеччина опрацьовує можливість постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Мова про закупівлю ЗРК Patriot у США.
3 липня МЗС України запросило посла Угорщини у зв’язку з черговими недружніми заявами угорської сторони.