Уночі окупанти ракетами та дронами атакували Одещину і Миколаївщину: в ОК «Південь» повідомили деталі
Джерело: оперативне командування “Південь”
Вночі 18 липня російські окупаційні війська здійснили комбіновану ракетно-дронову атаку на Миколаївську та Одеську області. Більшість ворожих повітряних цілей було знищено, однак є й “прильоти” та пошкодження унаслідок падіння уламків.
Спершу російські окупанти атакували Україну дронами-камікадзе, аби виявити та виснажити українську ППО. Згодом було випущено 6 крилатих ракет типу “Калібр”.
Ракети були випущені з Чорного моря та направлені на Одесу.
Всі ракети було знищено силами ППО, проте через падіння уламків та вибухову хвилю після збиття ракет пошкоджено об’єкти портової інфраструктури, кілька приватних домоволодінь.
У власному будинку поранення отримав літній чоловік, він ушпиталений.
Щодо БпЛА, то 21 ворожий дрон “Shahed-136” було знищено на підльоті до Одеської області, ще 4 безпілотники збили над Миколаївщиною.
Однак у Миколаєві відбулось влучання в об’єкт промисловості, сталося займання. Пожежу оперативно приборкали вогнеборці. Без постраждалих.
- 17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.
22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.
Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.
На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.