Уночі росіяни атакували дві високовольтні підстанції
Джерело: зведення Міністерства енергетики
Вночі 9 квітня знову сталися атаки на енергосистему України, в результаті чого постраждали дві високовольтні підстанції в Полтавській та Львівській областях.
Міністерство повідомило, що в результаті атаки на підстанцію в Полтавщині виникло загоряння, яке було ліквідовано ДСНС, але немає постраждалих. Також було зафіксовано займання обладнання на підстанції в Львівщині, і також тут немає постраждалих. Проводиться огляд і уточнення наслідків цих атак.
У Дніпропетровській області через бойові дії було відключено дві високовольтні повітряні лінії, що тимчасово призвело до відключення електроенергії на промисловому об’єкті.
На щастя, завдяки теплій та сонячній погоді в Україні наразі немає дефіциту електроенергії. Навіть у день 8 квітня був профіцит електроенергії, надлишки якого були постачені до Польщі. Однак під час пікового споживання ввечері Україні довелося екстрено імпортувати електроенергію з Польщі, Румунії та Словаччини.
- Тактика атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України зазнала змін. Збитки, завдані внаслідок цих нападів, перевищують ті, що були в період масованих ударів у 2022-2023 роках.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про нову модифікацію російського реактивного безпілотника “Герань-4”, яку війська РФ почали застосовувати восени 2026 року.
У Росії дедалі активніше використовують створені штучним інтелектом пісні для поширення воєнної пропаганди. Такі композиції з’являються на Spotify, Apple, YouTube, Deezer та інших стримінгових платформах і набирають мільйони прослуховувань.
Триває 1685-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,5 млн осіб.
У Харкові внаслідок російської атаки загинула одна людина, ще восьмеро дістали поранення. Удари зафіксували у Київському та Індустріальному районах міста.
4 жовтня лідер фракції Петро Порошенко повідомив про зустріч із Федеральним канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, котрий приїхав з неанонсованим візитом до Києва.