Змінена тактика РФ призвела до гірших збитків в енергосистемі, ніж за два роки війни — FT
Джерело: Financial Times
Тактика атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України зазнала змін. Збитки, завдані внаслідок цих нападів, перевищують ті, що були в період масованих ударів у 2022-2023 роках.
Замість широкомасштабних обстрілів ЗС РФ тепер використовують високоточні ракети для атак на електростанції у вразливих регіонах. Існує ймовірність, що деякі з цих станцій не зможуть бути відновлені до наступної зими.
За даними українських чиновників, завдані російською стороною збитки не мають такого великого масштабу, але все ж гірші, ніж ті, що відбулися взимку 2022-2023 років.
Протягом 22-29 березня, ворог провів атаки на сім теплових та дві гідроелектростанції. Проте енергетичні об’єкти у Києві залишилися недоторканими, завдяки високому рівню систем протиповітряної оборони у столиці.
“Україна не надала подробиць про масштаби пошкоджень на кожній станції, але офіційні особи заявили, що деякі з них, зокрема в Харківській області поблизу російського кордону, були майже повністю зруйновані”, – додає FT.
За словами генерального директора ДТЕК Максима Тимченка, основною метою є відновлення якнайбільшої кількості енергоблоків до жовтня. Зазначається, що група зазнала втрат у 80% виробництва через атаки, а п’ять теплових електростанцій припинили роботу. Тимченко зауважив, що є плани відновлення принаймні половини пошкоджених енергоблоків за відсутності нових атак. Однак без імпорту електроенергії з Європейського Союзу (ЄС) та теплої погоди Україна могла б зазнати ще більших відключень, ніж минулого року.
Тимченко пояснив, що минулого року були атаковані електропідстанції та трансформатори по всій країні, але зараз ракети спрямовані на електростанції в окремих регіонах з метою “повного їх знищення, оскільки швидке відновлення неможливе”.
Марія Цатурян, керівник відділу комунікацій “Укренерго”, зазначила, що Росія використовує ту ж кількість ракет проти п’яти-шести енергетичних об’єктів в одному регіоні, яку використовувала під час масованих ударів у 2022-2023 роках. Менші підстанції можуть бути захищені захисними спорудами, але великі електростанції потребують місяців або навіть років на відновлення.
Ще однією відмінністю від минулих атак є використання Росією дорогих високоточних балістичних ракет. Андрій Герус, голова парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг, зазначив, що під час останньої атаки на вугільну електростанцію були застосовані балістичні ракети вартістю 100 мільйонів доларів.
Представник української військової розвідки Андрій Черняк вказав, що ворог також використовує велику кількість безпілотників як більш доступний засіб ураження, зокрема, трансформаторів.
“Ми очікували атаки на початку зими, але зараз ми бачимо, що ракети, які вони використовували, були нещодавно виготовлені”, – заявив Черняк, додаючи, що за оцінками, у ворога є достатньо ракет для ще однієї або двох атак.
Герус підкреслив, що наслідки атак вдається пом’якшити завдяки імпорту електроенергії з ЄС, внутрішнім сонячним електростанціям і теплій погоді.
- Глава Міненерго Герман Галущенко розповів про ситуацію в енергосистемі України після масованих атак РФ зазначивши, що ситуація гірша, аніж торік.
- Унаслідок останніх масованих ракетно-дронових ударів РФ по енергосистемі України знищено 80% українських ТЕС.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.