Уникнути повномасштабного вторгнення: Порошенко пояснив головну мету Мінських угод

Джерело: Петро Порошенко в інтерв’ю телеканалу “Прямий”

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко розповів, що головною метою Мінських угод було уникнути повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Хочу всім нагадати, коли ідея Мінська з’явилася. Серпень 2014 року, вторгнення регулярних збройних сил російської федерації на українську територію. Були заведені 10 бригад і дивізій. Тисячі, десятки тисяч російських десантників, військовослужбовців, танкістів. У нас не було збройних сил. У нас на відстані від Покровська, Іловайська до Києва не було жодного батальйону. У нас були дві роти Національної гвардії, які зберігали і прикривали атомні електростанції. Все. І ми мали зупинити російський наступ, – сказав Порошенко. – Це не були якісь найманці, це були регулярні сили. І ми одразу в серпні надали світу полонених російських десантників, захоплену бойову техніку, танки, БМП, БМД і документи. Тоді вони ще їздили з документами. І путін опинився в ситуації, коли він мав тоді ще це пояснювати. І от в умовах, коли у нас нема збройних сил, а проти нас вдерлися регулярні російські війська, яких не було чим зупиняти, потрібно було дипломатичне мистецтво, як Трамп каже, не маючи козирних карт в руках, зупинити просування ворожих військ по своїй території, – нагадав Порошенко.

За словами політика, це був потужний меседж Путіну з Уельсу, з Кардіфа, де проходив саміт НАТО, де вперше Україна на такому рівні брала участь безпосередньо в самітах, а не тільки у комісії Україна-НАТО, коли учасники країн-членів НАТО, учасники Великої Сімки донесли йому, що треба підписувати Мінськ. Перший Мінськ був підписаний 5 вересня, тоді як другий протокол на базі досягнень 5 вересня був підписаний 19-го.

Для того, щоб зупинити наступальні дії, була визначена територія по лінії боєзіткнення, – зазначив пʼятий президент.

І попри те, що Росія не виконала взятих на себе зобов’язань, інтенсивність боїв була знижена у десятки разів. Порошенко пояснив, що це дало нам можливість продихнути і узятися до створення Збройних Сил, до фінансування.

Перший ключовий принцип Мінських домовленостей – повага і підтвердження суверенітету і територіальної цілісності України на всіх ділянках. Росія їх не виконала. Але це є в угодах, під якими стоїть підпис російського посла. Друга позиція – негайне виведення всіх іноземних військ з української території. Наступна позиція – негайне виведення всієї техніки, включно з важкою. Наступна позиція – негайне звільнення всіх, хто був захоплений в полон. Наступна позиція – проведення виборів українськими політичними партіями, українською Центральною виборчою комісією, українськими ЗМІ, – нагадав Порошенко.

Окремо політик відзначив, що не захищає Мінськ. Він пояснив, що це була вимушена позиція, але безумовний успіх дипломатів.

Послухайте дипломатів, послухайте лідерів держав, послухайте всіх, хто не заангажований політично для об’єктивної оцінки. Пройшло вже більше 10 років з Мінських угод. Ну так зробіть краще. Головна функція Мінська – це уникнення широкомасштабного вторгнення, – сказав Порошенко.

  • Державний секретар у закордонних справах Великої Британії Девід Леммі застеріг від повернення до нових Мінських угод, говорячи про можливі гарантії безпеки для України.

20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.

Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.

Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.