Уряд Данії вирішив збільшити оборонні видатки до 3% ВВП
Джерело: The Guardian
Уряд Данії має намір збільшити витрати на оборону на декілька мільярдів доларів у 2025 та 2026 роках, збільшивши рівень оборонних витрат до 3% від ВВП.
Пріоритетні інвестиції у сферу оборони визначатиме Генштаб країни.
Своєю чергою, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен планує прокоментувати реакцію країни на події на Мюнхенській конференції минулого тижня та її участь в неформальному саміті в Парижі.
Виступаючи перед журналістами, Фредеріксен наголосила, що Європа “має збільшити військову підтримку Україні, виробляти більше і робити це швидше”. Окрім того, вона також додала, що відчуває “нову європейську рішучість” у відповідь на виклики.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Війська РФ продовжують тиснути на Курщині, просуваючись у кількох напрямках. Найбільша загроза зосереджена в районі Мирного, Зозулівки та Суджі, де окупанти закріплюються та підтягують резерви.
Американське космічне агентство NASA ліквідувало Офіс головного наукового співробітника, а також Управління науки, політики та стратегії спільно з низкою інших підрозділів.
Глава Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримали результати українсько-американських перемовин у Саудівській Аравії, котрі передбачають відновлення військової допомоги Україні, обмін розвідданими та ініціативу щодо тимчасового припинення вогню.
Міністерство закордонних справ України взяло до уваги візит Генерального секретаря ОБСЄ Ферідуна Сінірліоглу до РФ 11 березня, мовиться у заяві відомства.
Кремль не має наміру йти на поступки у переговорах щодо припинення воєнних дій проти України. Джерела інформують про три основні пункти, за якими Москва не сприймає компромісу. Це питання про окуповані території, членство України в НАТО та присутність військ країн Північноатлантичного альянсу у миротворчій місії.