Уряд Німеччини схвалив законопроєкт про мобілізаційну підготовку резервістів
Джерело: Reuters.
Уряд Німеччини схвалив законопроєкт, який має посилити підготовку військового резерву Бундесверу. Документ передбачає можливість обов’язкового виклику резервістів на навчання, щоб країна могла швидше мобілізувати сили у разі загострення безпекової ситуації в Європі.
Берлін пояснює такі зміни потребою зміцнити обороноздатність на тлі агресивнішої політики Росії. Німеччина планує до середини наступного десятиліття подвоїти резервний склад армії – щонайменше до 200 тис. осіб. Окремо уряд ставить ціль мати не менш як 260 тис. військовослужбовців активної служби.
Міністр оборони Борис Пісторіус неодноразово заявляв, що Німеччина має стати “готовою до війни”. За його словами, країні потрібно покращити здатність швидко розгортати війська у разі великого конфлікту в Європі.
Ключова зміна в законопроєкті стосується процедури виклику резервістів на військові збори. Нині для цього потрібна згода і самого резервіста, і його роботодавця. Нові правила мають скасувати цю вимогу, щоб армія могла оперативніше підтримувати бойову готовність резерву.
Водночас у Міноборони обіцяють зробити службу в резерві привабливішою та завчасніше попереджати роботодавців про виклик працівників на навчання. У відомстві вважають, що за нинішніх умов у Європі покладатися лише на добровільну участь резервістів уже недостатньо.
Законопроєкт має гарантувати, що резервісти залишатимуться підготовленими і будуть швидко доступні, якщо НАТО потребуватиме від Німеччини оперативної мобілізації сил.
Парламент Німеччини, як очікується, розгляне документ після літніх канікул. Міністерство оборони розраховує, що закон набуде чинності на початку наступного року.
Німецька асоціація резервістів позитивно оцінила ініціативу після її представлення у травні. Водночас бізнес-об’єднання DIHK заявило, що компаніям потрібно більше часу для підготовки до відсутності працівників. Організація пропонує попереджати роботодавців щонайменше за три місяці, тоді як у законопроєкті передбачено вісім тижнів.
- Німеччина стягує війська до кордону з Білоруссю – 5000 військових перекидають до Литви, і вони будуть готові воювати та захищати НАТО до кінця 2027 року. Міністр оборони Литви Робертас Каунас зазначає, що війська тепер перебуватимуть біля Білорусі на постійній основі, і тому зводяться нові житлові будинки, заклади освіти та лікарні.
Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.
На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.
Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.
Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.
Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.