Уряд виділив ще понад 39 млн грн на компенсації за безоплатне розміщення ВПО у закладах
Джерело: Мінреінтеграції
Уряд виділив ще понад 39 мільйонів гривень на компенсації за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб у закладах.
Йдеться про компенсації за спожиті комунальні послуги під час безоплатного перебування внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях об’єктів державної, комунальної та приватної власності.
Документом передбачено виділення відповідним закладам із резервного фонду державного бюджету понад 39,2 мільйона гривень для покриття витрат на комунальні послуги за серпень-вересень 2023 року.
З них буде спрямовано:
- Понад 6,9 мільйона гривень – на виплату компенсацій закладам державної форми власності, що належать до сфери управління МВС, Міненерго, МОН, МОЗ, МКІП, Мінсоцполітики.
- Більш ніж 30,5 мільйонів гривень – комунальним закладам, державним закладам освіти, що передані на фінансування з місцевих бюджетів, і закладам спільної власності територіальних громад області та району, що перебувають в управлінні обласних та районних рад.
- Понад 1,8 мільйона гривень – приватним закладам (окрім приватних закладів освіти).
- У 2023 році уряд Німеччини виділив 50 мільйонів євро на покращення житлових умов для внутрішньо переміщених осіб в Україні.
- Міжнародні партнери забезпечать побутовими холодильниками установи та заклади, які опікуються внутрішньо переміщеними особами.
- Уряд виділив понад 20 мільйонів гривень на компенсації за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб у закладах.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.