Уряд затвердив порядок формування резерву освітян для роботи на деокупованих територіях
Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Кабінет міністрів затвердив порядок формування кадрового резерву освітян для роботи на деокупованих територіях України.
Пріоритетне право на призначення на посади у закладах освіти на деокупованих територіях серед осіб, зарахованих до резерву, мають:
- особи зі статусом ветерана війни;
- внутрішньо переміщені особи;
- особи, які займали цю посаду до окупації території, призупинення діяльності закладу освіти у зв’язку із веденням активних бойових дій, тимчасовою окупацією території;
- особи, які повернулись із полону.
Кандидати мають звернутися до місцевого органу управління у сфері освіти: особисто або подати поштою чи електронною поштою анкету та копії необхідних документів про освіту.
У відомстві пояснили, що формування кадрового резерву дасть змогу заздалегідь планувати кадрове забезпечення закладів освіти на звільнених від ворога територіях.
“Дякую Міністерству освіти і науки за розроблення механізму формування кадрового резерву працівників освіти на деокупованих територіях. Це забезпечить відновлення освітнього процесу в цих регіонах, а також допоможе працевлаштуватися освітянам, які через воєнні дії втратили роботу”, – зазначила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
- Більш ніж 1 700 українців готові приєднатися до відновлення деокупованих територій через вступ до кадрового резерву.
- Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук наголосила, що гуманітарні та волонтерські організації теж мають сформувати свій кадровий резерв для майбутньої роботи у звільненому від російських загарбників Криму.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.
Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.